ПСИХОСОЦІАЛЬНІ СКЛАДНИКИ ІМІДЖУ УСПІШНОЇ ЛЮДИНИ

Анотація

У статті представлено результати психосемантичного дослідження смислової структури іміджу успішної людини та здійснено порівняння його відмінностей серед осіб юнацького віку та віку середньої дорослості. Дослідження спрямоване на аналіз соціально-психологічних компонентів іміджу успішної особистості, оскільки він зазнав значних змін під впливом глобалізаційних процесів. У дослідженні взяли участь 87 осіб, серед яких 47 юнаків і 40 осіб середнього віку. Методологія дослідження базувалася на вивченні психосемантичної структури явлень про успіх. Визначено основні атрибути успішної людини, які можуть використовувати в сучасному світі для популяризації соціально значущих досягнень особистості. Соціально-психологічний образ успішної особи – узагальнений портрет особистості, яка досягає значущих результатів у житті та визнається суспільством як приклад для наслідування. Такий образ формується на основі сукупності внутрішніх якостей, які є бажаними в процесі налагодження соціальної взаємодії. У сучасному суспільстві успіх є багатовимірним феноменом, який охоплює не тільки особистісні якості, а й соціальні досягнення. Дослідження уявлень про успішну особистість дає змогу виявити цінності, що домінують у соціальній свідомості. Асоціативне дослідження допомагає реконструювати структуру уявлень про успіх на основі спонтанних відповідей респондентів. У результаті порівняння отриманих результатів психосемантичної структури іміджу успішної людини можна зробити такі висновки. Для осіб раннього дорослого віку успіх не є процесом; пересічна особа може ідентифікувати лише окремі атрибути успішності, які мають статичні властивості, зокрема кількісні. Особи юнацького віку вважають, що імідж успішної людини складається з окремих соціально-психологічних рис, які сприяють досягненню результатів (є запорукою успіху). Найбільш виразні риси в структурі іміджу успішної людини стосуються соціальної кооперації та міжособистісної взаємодії. Виявлено два основні підходи до уявлень про успіх: процесуально орієнтований та орієнтований на результат. Обидві моделі співіснують у свідомості респондентів і можуть відбивати соціально-культурні установки щодо образу «успішної людини», що підтверджує існування відмінностей у картинах світу представників різних культурних поколінь.