ВАЛІДИЗАЦІЯ ШКАЛИ ОСОБИСТІСНОЇ ДИНАМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2024-3-9Ключові слова:
шкала, особистісна динаміка, конкурентна валідність, конструктна валідність, коефіцієнт кореляції, дискримінативність, внутрішня узгодженістьАнотація
У статті представлені результати встановлення валідності розробленої методики «Шкала особистісної динаміки». Тест має 60 тверджень. Методика включає п’ять основних шкал, які відповідають таким типам особистості: невротичний, конгруентний, конформний, ізольований і психотичний. Домінуючий тип особистості відбиває шкала, яка набирає найбільшу кількість балів. Основою створення методики є теоретична модель, запропонована О.В. Мазяром. Вибірку склали 500 осіб (середній вік М = 28). Використані такі методи встановлення валідності: а) очевидна; б) конкурентна; в) конструктна. Емпіричне дослідження має досить високий коефіцієнт залученості респондентів, який становить 82%. Для доведення конкурентної валідності відібрані окремі, релевантні шкали еталонних методик. Статистичні обрахунки здійснені за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона. Сукупність кореляцій, що встановлені між показниками Шкали особистісної динаміки й еталонних методик, вказує на їхній взаємозв’язок за психологічною сутністю. Для доведення конструктної валідності використано факторний аналіз. За допомогою Varimax-обертання побудована модель із трьох факторів. Отримані результати підтверджують теоретичний конструкт, який лежить в основі методики. Дискримінативність шкал підтверджена за допомогою коефіцієнта δ (дельта) Фергюсона. Значення шкал коливаються від 0,85 до 0,94. Це свідчить про високу дискримінативність. Для визначення внутрішньої узгодженості тесту використано коефіцієнт α-Кронбаха. Встановлено, що більшість шкал мають задовільні показники. Отримані результати дослідження підтверджують, що розроблена методика валідна. Відповідність психометричним вимогам дозволяє використовувати тест у наукових і практичних цілях.
Посилання
Барко В.І., Барко В.В., Макаренко П.В., Бондаренко В.Д. Українськомовна адаптація Каліфорнійського психологічного опитувальника для використання в роботі з персоналом органів МВС України. Вісник НУО України. 2022. № 1. С. 5–23.
Бринза І., Кузнєцова О. Психодіагностична методика «Парціальні позиції життєстійкості особистості»: результати розробки та апробації. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2020. № 11. С. 14–22.
Кулешник Я.Ф., Сеник В.В., Магеровська Т.В. Використання статистичних методів для створення когнітивних тестових завдань. Науковий вісник НЛТУ України. 2018. Т. 28. № 8. С. 122–128.
Ковальчук О.С. Перевірка надійності, валідності та стандартизація методики «Шкала виміру соціальної відповідальності особистості (SRS-37)». Вісник Національної академії ДПСУ. 2016. № 2. С. 30–44.
Коновалова О.В. Обґрунтування психодіагностичного інструментарію дослідження мотиваційної готовності студентів до діяльності у сфері торгівлі. Проблеми сучасної психології. 2018. № 41. С. 127–141.
Кузнєцова О.В. Результати розробки методики діагностики динамічних та якісних параметрів інноваційності. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. 2017. № 2. С. 118–123
Ловенталь К.М., Льюїс К.А. Введення в психологічні тести і шкали. Київ : Науковий світ, 2022. 210 с.
Луценко О.Л. Фрайбурзький особистісний опитувальник FPI – перевірка валідності та локальна стандартизація. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2016. № 61. С. 49–54.
Мазяр О.В. Генезис і динаміка диснонансів особистості: системний підхід : дис. … докт. псих. наук : 19.00.01 / Інс. псих. ім. Г.С. Костюка. Київ, 2021. 475 с.
Мазяр О.В., Кириченко В.В. Шкала особистісної динаміки: перевірка надійності паралельних форм. Габітус. 2023. № 46. С. 176–180.
Пилат Н.І., Сеник О.М., Кривенко І.С. Українськомовна адаптація короткої версії опитувальника особистісного нарцисизму (NPI-16): аналіз психометричних показників. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2021. № 48. С. 76–89.
Саннікова О.П., Санніков О.І., Меленчук Н.І. Тест-опитувальник схильності до авантюрності (АВАНТ-1): результати апробації. Проблеми сучасної психології. 2016. № 1. С. 82–88.
Сеник О., Полунін О., Шатілова О., Абрамов В., Кривенко І. С. Вимірювання перспективи майбутнього: ревалідизація «шкали врахування майбутніх наслідків». Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. 2022. № 2. 1(15). С. 48–55.
Сеник О. Адаптація опитувальника часової перспективи особистості Ф. Зімбардо (ZTPI). Соціальна психологія. 2012. № 1–2. С. 153–168.
Троценко А.Л. Особливості розробки та валідизації тестів особистості. Журнал соціальної та практичної психології. 2023. № 2. С. 64–70.
Юр’єва Л.М., Шорніков А.В. Новий інструмент у діагностиці кіберзалежності. Український вісник психоневрології. 2021. Т. 29. № 3. С. 57–62.
Anastasi A., Urbina S. Psychological testing. Upper Saddle River: Prentice Hall, 1997. 736 p.
Guilford J. P. Factor analysis in a test-development program. Psychological Review. 1948. Vol. 55, P. 79–94. DOI: https://doi.org/ 10.1037/h0056564.
Semkiv I., Turetska, K., Kryvenko I., Kechur R. Linguistic and Psychometric Validation of the Ukrainian Translation of the Inventory of Personality Organization-Revised (IPO-R-UKR). East European Journal of Psycholinguistics. 2022. Vol. 9(1). P. 176–192. DOI: https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.sem
Zimbardo P.G., Boyd J.N. Putting time in perspective: A valid, reliable individual-differences metric. Journal of Personality and Social Psychology. 1999. Vol. 77. P. 1271–1288. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.77.6.1271
