ОСОБЛИВОСТІ СІМЕЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ОСІБ ІЗ РІЗНИМИ ТИПАМИ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ

Анотація

У статті розглянуто проблему сімейної взаємодії у контексті теорії прив’язаності. Важливу роль у сімейній взаємодії має здатність партнерів до встановлення близьких довірливих стосунків, яка визначається їх типом прив’язаності. Прив’язаність у контексті міжособистісних стосунків описує емоційний зв’язок між людьми, відображає рівень довіри, емоційної відкритості, бажання бути разом. Згідно з теорією Дж. Боулбі, типи прив’язаності формуються в дитинстві та впливають на спосіб, яким люди будують і підтримують близькі стосунки. Партнери з надійним типом прив’язаності здатні до встановлення глибоких і довготривалих стосунків, відкриті до емоційної близькості, взаєморозуміння та підтримки. Партнери з ненадійними типами прив’язаності можуть уникати близькості, мають ризик потрапляти у співзалежні, дисгармонійні стосунки. Емпіричне дослідження (n=68) дозволило виявити особливості міжособистісних стосунків у партнерів із різними типами прив’язаності. Виявлено, що переважна більшість досліджуваних мають виражений надійний тип прив’язаності, вони частіше обирають співпрацю і компроміс як способи врегулювання конфліктних ситуацій, відкриті до проявів кохання та симпатії у стосунках, мають високий рівень задоволеності стосунками. Досліджувані з ненадійною прив’язаністю (тривожно-амбівалентним, уникаючим, дезорганізованим типами прив’язаності) мають певні труднощі у вираженні кохання та симпатії у стосунках, серед способів регулювання конфліктів обирають суперництво або уникнення, мають низький рівень задоволеності стосунками. Отже, сімейна взаємодія пов’язана із типом прив’язаності: партнери з надійною прив’язаністю частіше проявляють почуття та близькість, використовують більш конструктивну поведінку у конфліктах, більше задоволені стосунками, ніж партнери з ненадійною прив’язаністю.