СТРАТЕГІЇ РОЗУМІННЯ МОЛОДШИМИ ДОШКІЛЬНИКАМИ НОВИХ СЕНСОМОТОРНИХ ЗАДАЧ

Анотація

У статті обґрунтовано доцільність застосування стратегіально-діяльнісного підходу до дослідження процесу розуміння молодшими дошкільниками нових сенсомоторних задач. Проаналізована специфіка наукового застосування в загальній психології та нейропсихології термінів «праксис», «гнозис» і «сенсомоторика».Подано визначення поняття «сенсомоторна задача». Виділено етапи розуміння сенсомоторної задачі дітьми раннього дошкільного віку. Такими етапами є встановлення основних сенсорних модальних характеристик предмета, з яким діє дитина; установлення дитиною смислових зв’язків між предметами в просторі, а саме розташування предмета стосовно себе й інших предметів; створення цілісного образу-розуміння того, як діяти; реалізації образу моторної програми (спланованої рухової моделі) при одночасному орієнтуванні на сомато-сенсорну інформацію, аудіальну й візуальну інформацію; трансформації рухової моделі в процесі її реалізації під впливом нових мінливих сенсорних стимулів. Виділені етапи розглядаються як складники стратегії розуміння, їх наявність свідчить про стратегіальний характер розуміння дитиною нової сенсомоторної задачі. Описано види стратегії розуміння, які реалізують дошкільники, а саме: первинне сенсомоторне аналогізування; первинне сенсомоторне комбінування; первинне сенсомоторне реконструювання. Установлено, що до сенсомоторного комбінування й реконструювання діти вдаються, лише коли суттєво змінюються умови задачі. Показано, що рівень реалізації стратегії розуміння зумовлений специфікою взаємодії сенсорних, перцептивних та імажинативних образів.