ТЕХНІКИ АРТ-ТЕРАПІЇ У СІМЕЙНОМУ КОНСУЛЬТУВАННІ

Автор(и)

  • Ксенія Гавриловська Житомирський державний університет імені Івана Франка
  • Юлія Дем’янчук Житомирський державний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-2024-3-11

Ключові слова:

сімейна психологія, арт-терапія, спільне малювання, спільне подолання, метафоричні асоціативні зображення

Анотація

Використання технік арт-терапії у сімейному консультуванні сприяє налагодженню сімейних стосунків, позитивно впливає на емоційний стан подружжя, покращує здатність до регуляції емоцій. Арт-терапія корисна у роботі з родинами, що пережили травмуючі події чи працюють над подоланням кризи у своїх стосунках. Спільна творча робота може запускати механізм «спільного подолання» подружжя. Спільна творчість сімейних пар завдяки невербальній комунікації й обговоренню продуктів творчості сприяє проясненню ситуацій, вирішенню актуальних проблем, порозумінню та налагодженню стосунків. Арт-терапія може сприяти налагодженню стосунків між батьками та дітьми, наприклад, за допомогою процедури спільного малювання. Практика арт-терапії у сімейному консультуванні дозволяє активно залучати техніки роботи з метафоричними асоціативними зображеннями. Арт-терапевтичні техніки виконують важливі функції у сімейному консультуванні: функцію налагодження терапевтичного альянсу (сприяють формуванню атмосфери безпеки та довіри між консультантом і клієнтом), діагностичну (надають консультанту цінний матеріал для формулювання робочих гіпотез, підказують напрями подальших розвідок; дозволяють отримати інформацію про зв’язки між членами родини, їх статуси, ролі, звичні способи комунікування, приховані сімейні дисфункціі); функцію самопізнання (полегшують клієнтам розуміння, усвідомлення і прийняття своїх емоційних реакцій, витіснених конфліктів, проблем, переживань); комунікативну (спільна участь у творчій діяльності сприяє формуванню довіри і взаємного прийняття, дозволяє вільно проявляти свої почуття, декларувати свої потреби, отримувати і надавати підтримку); функцію емоційної саморегуляції (може відбуватися соціально прийнятне відреагування негативних емоцій, їхнього усвідомлення та легалізація формування здатності до емоційної саморегуляції); трансформаційну (можливість змінити погляд на ситуацію, напрацювати нові стратегії реагування та нові конструктивні рішення).

Посилання

Sutherland J. Art therapy with families. The Journal of Individual Psychology. 2011. Vol. 67 (3). Р. 292–304.

Kerr C., Hoshino J., Sutherland J., Parashak S.T., McCarley L.L. Family art therapy: Foundations of theory and practice. Routledge/Taylor & Francis Group. 2008. 260 р.

Coulter A.M. Family art therapy: Dots, meaning and metaphor / C. Kerr (Ed.), Multicultural family art therapy Routledge/Taylor & Francis Group. 2015. Р. 90–104.

Futterman Collier A., Wayment H.A. Enhancing and explaining art-making for mood-repair: The benefits of positive growth-oriented instructions and quiet ego contemplation. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2021. Vol. 15 (2). Р. 363–376.

Fancourt D., Garnett C., Müllensiefen D. The relationship between demographics, behavioral and experiential engagement factors, and the use of artistic creative activities to regulate emotions. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2020. Р. 1–11.

Klorer P.G. Art Therapy with Traumatized Families / L. Carey (Ed.), Expressive and creative arts methods for trauma survivors. Jessica Kingsley Publishers, 2006. Р. 115–131.

Zajdel M., Helgeson V.S. A communal coping intervention for couples managing chronic illness: Proof-of-concept study. Couple and Family Psychology: Research and Practice, 2022.

Nielsen F., Feijo I., Renshall K., Starling J. Family art therapy: A contribution to mental health treatment in an adolescent inpatient setting. Australian and New Zealand Journal of Family Therapy. 2021. Vol. 42 (2). Р. 145–159.

Fjellfeldt M., Rokka D. Practitioner perspectives on art therapy with couples in relational crisis: a qualitative exploration. International journal of art therapy. 2022. Vol. 27. № 4. Р. 152–158.

Gavron T. Meeting on common ground: Assessing parent-child relationships through the Joint Painting Procedure. Art Therapy. 2013. Vol. 30 (1). Р. 12–19.

Baer U. Gefühlssterne, Angstfresser, Verwandlungsbilder: Kunst und Gestaltungstherapeutische Methoden und Modelle. Sachbücher angewandte Psychologie. 2007. 408 р.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-29

Номер

Розділ

КОНЦЕПЦІЇ ТА МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ