PERSONALITY DYNAMICS SCALE
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2025-5-9Keywords:
personality, psychodiagnostics, psychometrics, personality typology, dynamics, age differences, mental healthAbstract
The article outlines the results of developed questionnaire named Personality Dynamics Scale. The questionnaire is based on theoretical concept proposed by O.V. Mazyar. The instrument determines four types of personality: Congruent, Conform, Isolated, Psychotic. The scale with the highest score shows the dominant type of personality. The questionnaire has an additional scale that measures the level of neuroticism. It demonstrates mediator and predictive functions and is conceptually linked to basic types of personality. The sample consisted of 551 individuals (72% women, 28% men) aged 14 to 75 years from various social backgrounds (M = 28). The results of the confirmatory factor analysis demonstrated a satisfactory level of coherence between the empirical data and the theoretical model: χ² = 1229.497, χ²/df = 1.60, RMSEA = 0.033, 90% CI [0.030 ~ 0.037], CFI = 0.961, TLI = 0.958, SRMR = 0.052. The discriminant validity confirmed by HTMT criterion and is satisfactory for all scales. The Cronbach's α coefficients within each scale have the following values: Neurotic – 0.91; Congruent – 0.84; Conform – 0.72; Conflict Avoidance subscale – 0.69; Isolated – 0.83; Psychotic – 0.74. Construct reliability over time was established through a test-retest study conducted after a six-month interval (r = 0.54–0.78). External convergent validity was confirmed by relevant scales of competing questionnaires. Complete age and longitudinal measurement invariance is established. The mediator role of the neuroticism scale was identified. It mediates 2/3 of all effects in the multiple regression models. The average mediating effect is about 6%. This study presents the first development of a predictive matrix of personality types within the framework of Ukrainian psychometric research. The prediction accuracy of the model is about 64.2%. The results of the study indicated that the questionnaire demonstrates acceptable psychometric properties, ranging from satisfactory to excellent. The instrument is reliable, valid, and applicable for both research and practical purposes.
References
Вельдбрехт О. О., Тавровецька Н. І. Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Журнал сучасної психології. 2022. № 2. С. 16–27. DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2.
Вельдбрехт О. О. Психометрія в Україні: аналітичний огляд публікацій у фахових журналах. Українське психометричне товариство : офіц. веб-сайт. URL: https://psychometric-society.org.ua (дата звернення 02.03.25).
Виноградов О. Г. «Залежить від ситуації»: якісний аналіз ситуаційних уточнень. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2015. № 3. С. 14–25.
Барко В. І., Барко В. В., Макаренко П. В., Бондаренко В. Д. Українськомовна адаптація Каліфорнійського психологічного опитувальника для використання в роботі з персоналом органів МВС України. Вісник НУО України. 2022. № 1. С. 5–23.
Канеман Д., Сібоні О., Санстейн К. Шум: хибність людських суджень. Київ : Наш Формат, 2023. 337 с.
Луценко О. Л. Фрайбурзький особистісний опитувальник FPI – перевірка валідності та локальна стандартизація. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2016. № 61. С. 49–54.
Мазяр О. В. Особистісний дисонанс: системний аналіз : монографія. Житомир : Видавець О. О. Євенок, 2020. 334 с.
Олефір В. О., Боснюк В. Ф. Медіаторна роль психологічного капіталу у взаємозв’язку між сприйняттям стресу особистістю та задоволеністю життям. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2021. № 2. С. 38–49. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-5.
Сапольські Р. Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас. Київ : Фабула, 2002. 672 с.
Савченко О. В., Лавриненко Д. Г. Шкала оптимістичного стану: адаптація методики та її психометричні показники. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія». 2023. № 2. С. 10–16. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.2.2.
Троценко А. Л. Валідизація Шкали особистісної динаміки. Журнал соціальної та практичної психології. 2024. № 3. С. 52–62.
Троценко А. Л. Шкала особистісної динаміки: надійність та чутливість методики. Габітус. 2024. № 68. С. 219–226. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.68.37.
Троценко А. Л. Конфірматорний факторний аналіз шкали особистісної динаміки. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2025. № 23. С. 167–175. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2025.23.20.
Шпільгельгальтер Д. Мистецтво статистики: прийняття аргументованих рішень на підставі даних. Київ : КМ-БРУКС, 2025. 384 с.
Юрценюк О. С. Модель мультиноміальної логістичної регресії та побудова дерева рішень для визначення факторів ризику розвитку непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2020. № 14. С. 26–32.
Cattell R. B., Gibbons, B. D. Personality factor structure of the combined Guilford and Cattell personality questionnaires. Journal of Personality and Social Psychology. 1968. Vol. 9, No. 1. P. 107–120. DOI: https://doi.org/10.1037/h0025724.
Duckworth A. L., Weir D., Tsukayama E., Kwok D. Who does well in life? Conscientious adults excel in both objective and subjective success. Frontiers in Psychology. 2012. Vol. 3. P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2012.00356.
Eisenberg I., Bissett P., Zeynep Enkavi A., et. al. Uncovering the structure of self-regulation through datadriven ontology discovery. Nature Communications. 2019. Vol 1, No. 10. P. 1–13. DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-019-10301-1.
Hayes A. F., Rockwood N. J. Regression-based statistical mediation and moderation analysis in clinical research: Observations, recommendations, and implementation. Behav. Res. Ther. 2017. Vol. 98. P. 39–57.
Meehl P. E. Causes and effects of my disturbing little book. Journal of Personality Assessment. 1986. Vol. 50, No. 3. P. 370–375. DOI: https://doi.org/ 10.1207/s15327752jpa5003_6.
Oliver J., Strivastava S. The Big Five Trait taxonomy: History, Measurement and Theoretical Perspectives. New York : The Guilford Press, 1999. 71 p.
Schmidt F. L. Hunter J. General Mental Ability in the World of Work: Occupational Attainment and Job Performance. Journal of Personality and Social Psychology. 2004. Vol. 86, No. 1. P. 162–173. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.86.1.162.
Upton G. Categorical Data Analysis by Example. Hoboken, New Jersey : John Wiley & Sons, 2017. 197 p.
Wai J. Investigating America's elite: Cognitive ability, education, and sex differences. Intelligence. 2013. Vol. 41, No. 4. P. 203–211 DOI: https://doi.org/10.1016/j.intell.2013.03.005.
