ARTISTIC ORIENTATIONS OF STUDENTS WITH DIFFERENT TYPES OF PERSONALITY
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2024-4-6Keywords:
artistic activity, artistic orientations, aesthetic sensitivity, depression, personality types.Abstract
Abstract. In today's changing, turbulent world, special attention needs to be paid to those properties that ensure the preservation, harmonious development and integrity of the personality, and act as landmarks in overcoming the contradictions, arising along the way. Creativity is a means of consciously overcoming contradictions, and one of its forms is artistic activity. Both the creation and perception of aesthetic creativity products are based on perceptual-thinking strategies and artistic orientations, which, in turn, ensure the demonstration of the author's personality in a work of art through its aesthetic qualities. The purpose of this publication is to research and describe the differences in the artistic orientations of higher education students with different personality types in relation to aesthetic sensitivity and depression. For this purpose, we chose a typology based on the ratio of aesthetic sensitivity and depression as integral properties of personality and individuality (Podshivaylov F. M ., Podshivaylova L. I., Shepelova M . V .). According to the results of the research of the dominant artistic orientations of students with different personality types, it was found that students with different personality types according to the ratio of aesthetic sensitivity and depression have differences in the dominant artistic orientations, namely, the highest indicators of the manifestation of all artistic orientations were found in students belonging to the type “Individility”. Students belonging to the “Avatarity” type (together with the “Individity” type) have the highest orientation to the semantic load of the work among all types. Reviled result indicates that representatives of these types need more expressive manifestations of these artistic qualities in works of painting. Students belonging to the “Vitality” and “Personality” types have approximately the same moderate levels of artistic orientations, which indicates their openness to perception and readiness for co-creation with the author of the work.
References
Завгородня О. В. Функціонування образотворчого мислення людини в умовах загрозливої невизначеності. Функціонування творчого мислення в умовах інформаційної невизначеності : монографія / В. О. Моляко, Ю. А. Гулько, Н. А. Ваганова та ін.; за ред. В. О. Моляко. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2024. С. 172–200.
Моляко В. О. Творча конструктологія (пролегомени). Київ : Освіта України, 2007. 368 с.
Павлюк М. М., Шепельова М. В. Сучасні психологічні технології надання психологічної допомоги сім’ям постраждалих у подоланні складних життєвих обставин : практичний посібник. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2020. 90 с.
Подшивайлов Ф. М., Подшивайлова Л. І., Шепельова М. В. Психологічна характеристика типів студентів за співвідношенням інтегральних властивостей особистості та індивідності. Психологічний часопис. 2020. Т. 6, № 7 (39). С. 61–84. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2020.6.7.6.
Подшивайлова Л. І., Шепельова М. В. Особистість студента як індикатор освітнього середовища сучасної України. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ : Фенікс, 2020. Т. XII: Психологія творчості. Випуск 27. С. 220–236.
Подшивайлова Л. І., Шепельова М. В. Перцептивно-мисленнєва стратегія як властивість особистості. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ: Видавництво «Фенікс», 2017. Т. ХІІ: Психологія творчості. Вип. 23. С. 263–277.
Шепельова М. В. Прояви естетичної чутливості як інтегральної властивості особистості. Габітус. 2023. Вип. 52. C. 51–55. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2023.52.
Шепельова М. В. Особистість у кризових умовах: можливості діагностики та рекреації. Теоретичні та практичні аспекти соціально-психологічного супроводу особистості в умовах кризи : монографія / О. В. Дробот,
І. М. Біла, О. В. Костюченко та ін. ; за наук. ред. проф. О. В. Дробот. Riga : Baltija Publishing, 2024. Р. 33–71.
Шепельова М. В. Методичні матеріали для діагностики та розвитку здатності студентів до художньої діяльності. Стимулювання творчого сприймання інформації : методичні рекомендації / В. О. Моляко, Ю. А. Гулько, Н. А. Ваганова та ін. ; за ред. В. О. Моляко. Київ, 2018. С. 47–53. URL: http://lib.iitta.gov.ua/ 712862/
Шепельова М. В. Прояви перцептивно-мисленнєвих стратегій та художніх орієнтацій як показник здатності студентів до художньої діяльності. Проектування розвитку та психолого-педагогічного супроводу обдарованої особистості : матеріали ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 14–15 травня 2019 року, с. Пришиб Кременчуцького району Полтавської області. Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2019. С. 117–127.
Шепельова М. В. Прояви перцептивно-мисленнєвих стратегій у художній діяльності студентів. Перцептивно-мисленнєві стратегії творчого конструювання інформаційних систем у навчальній та трудовій діяльності : монографія / В. О. Моляко, Ю. А. Гулько, Н. А. Ваганова та ін. ; за ред. В. О. Моляко. Київ, 2018. С. 106–123. URL: http://lib.iitta.gov.ua/712092/.
Alwan S. H., Hasina M. J. The role of artistic activities in developing the academic achievement of middle school students. International Journal of Health Sciences. 2022. Vol. 6(5). P. 6914–6943. https://doi.org/10.53730/ijhs.v6nS5.10203.
Girardin E. Positive Psychology Arts Activities: Creative Tools for Practice and Supervision. Canadian Journal of Art Therapy. 2020. Vol. 33(2). P. 92–94. https://doi.org/10.1080/26907240.2020.1844469.
Guo Y. Potentials of arts education initiatives for promoting emotional wellbeing of Chinese university students. Frontiers in Psychology. 2024. Vol. 15. 15. Р. 1349370. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1349370.
Smith Sh. Relationship between Artistic Expression and Mental Well-being. International Journal of Humanity and Social Sciences. 2024. Vol. 2(4). P. 11–22. https://doi.org/10.47941/ijhss.1880.
