ОПИТУВАЛЬНИК «ЕМОЦІЇ ТА ТРИВОГА ПІД ЧАС СНУ ТА СНОВИДІНЬ» (DSEA): УКРАЇНСЬКОМОВНА АДАПТАЦІЯ Й ПСИХОМЕТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Автор(и)

  • Людмила Музичко Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана https://orcid.org/0000-0002-3209-0376
  • Анна Тарасова Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана https://orcid.org/0009-0002-1856-2952

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-2025-6-18

Ключові слова:

сон, сновидіння, емоції, тривога, адаптація опитувальника, психометричні показники

Анотація

Стаття присвячена українськомовній адаптації й психометричній перевірці опитувальника «Емоції та тривога під час сну та сновидінь», DSEA (Мар Медіано & Енріке Г. Фернандес-Абаскаль), що вимірює тривогу, пов’язану зі сном, а також емоційну валентність сновидінь. Доведено, що твердження українськомовного тексту методики мають прийнятну й високу дискримінативність. Оцінено внутрішню структуру опитувальника методами EFA/CFA, внутрішню узгодженість (α-Кронбаха) і конвергентну валідність, також сформовано норми для оцінки результатів і створено інтерпретаційну схему. Дані збиралися он-лайн із дотриманням етичних вимог та інформованої згоди учасників (обсяг вибірки – 155 учасників). Для DSEA-S відтворено авторську трифакторну модель (труднощі із засинанням; дотриманням сну протягом ночі; тривога після пробудження) з прийнятними індексами конфірматорного факторного аналізу (CFI≈0,94; TLI≈0,90; SRMR≈0,04; RMSEA≈0,08). Внутрішня узгодженість загальної шкали становить α=0,74; для окремих субшкал значення α-Кронбаха коливається в межах 0,50–0,83. Для DSEA-D підтверджено авторську двофакторну модель (позитивної/негативної валентності) з прийнятними індексами конфірматорного факторного аналізу (CFI≈0,92; SRMR≈0,07; RMSEA≈0,08). Внутрішня узгодженість загальної шкали становить α=0,87; значення α-Кронбаха для субшкал – >0,87. Також підтверджено конвергентну валідність опитувальника та його ретестову надійність. У процесі стандартизації методики застосовано квантильне перетворення з метою встановлення тестових норм. Українськомовна версія DSEA демонструє підтверджену факторну структуру, прийнятну/високу надійність і належну конвергентну валідність. Інструмент придатний для наукових досліджень і використання в практиці: скринінгу й моніторингу тривоги, пов’язаної зі сном, та емоційної валентності сновидінь.

Посилання

Кузьо Л.І. Психологічний аналіз підходів та технік роботи зі сновидіннями. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2023. № 2. С. 58–65. https://doi.org/10.32782/2311-8458/2023-2-8.

Aton S.J., Suresh A., Broussard, C. Sleep promotes cortical response potentiation following visual experience. Sleep. 2014. № 37(7). Р. 1163–1170. https://doi.org/10.5665/sleep.3830.

Brand S., Kirov R. Sleep and its importance in adolescence and in common adolescent somatic and psychiatric conditions. International Journal of General Medicine. 2011. № 4. Р. 425–442. https://doi.org/10.2147/IJGM.S11557.

Mediano M., Fernández-Abascal E. G. The Dream and Sleep Emotions and Anxiety Questionnaire (DSEA): Reliability and structural validity using Confirmatory Factor Analysis. International Journal of Dream Research. 2023. № 16(1). Р. 70–80. https://doi.org/10.11588/ijodr.2023.1.92476.

Xie L., Kang H., Xu Q. Sleep drives metabolite clearance from the adult brain. Science. 2013. № 342(6156). Р. 373–377. https://doi.org/10.1126/science.1241224.

Chellappa S.L., Aeschbach, D. Sleep and anxiety: From mechanisms to interventions. Sleep Medicine Reviews. 2022. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2021.101583.

Mallett R., Picard-Deland C., Pigeon W. et al. The Relationship Between Dreams and Subsequent Morning Mood Using Self-Reports and Text Analysis. Affec Sci. 2022. № 3. Р. 400–405. https://doi.org/10.1007/s42761-021-00080-8.

Vandekerckhove M., Wang Y.L. Emotion, emotion regulation and sleep: An intimate relationship. AIMS Neurosci. 2017. Dec 1. № 5(1). Р. 1–17. doi: 10.3934/Neuroscience.2018.1.1. PMID: 32341948; PMCID: PMC7181893.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Номер

Розділ

КОНЦЕПЦІЇ ТА МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ