ФАНТОМНЕ ОКО СОЛДАТА: ВІД МЕДИКО-ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ СИМПТОМІВ ДО ОПТИМІСТИЧНИХ ОБРІЇВ БУТТЯ

Анотація

Наукова стаття акцентує увагу на психології поведінки солдат, які втратили очі на війні. Окреслено функцію зору як ключового каналу орієнтації особистості військовослужбовця в навколишньому світі.Установлено, що зір не лише засадниче підґрунтя сенсу життя людини, а й ключовий інструмент пізнання, роздумів, спогадів і духовного зростання особистості.З’ясовуючи особливості фантомного ока солдата, автори публікації встановлюють можливі причини, що призводять до ампутації ока, описують симптоми й виробляють оптимальні шляхи психофізіологічної підтримки осіб з анофтальмією. Виявлено, що фантомний біль ока викликається, спричинюється й посилюється низкою фізичних факторів, зокрема зміною клімату, атмосферного (артеріального тиску). Установлено низку взаємозв’язків між фантомним болем ока й етіологією ампутаційного та передампутаційного болю.Виявлено взаємозв’язок між тривалістю передампутаційного болю ока й силою вираження хронічного фантомного болю ока.Констатовано, що фантомні зорові галюцинації в солдат з ампутованими очима зазвичай виникають упродовж кількох днів після події, що спричинила анофтальмію. Чималий відсоток досліджуваних зауважують, що їх «фантомне око» продовжує реагувати на певні емоційні збудження, зокрема випромінює страх, гнів, сум, відчай, зневагу, радість, а також «утомлюється» в умовах суцільної темряви, «потребує відпочинку» після тривалого прицілювання, моргає й навіть сльозоточить.Установлено, що невичерпним копінг-ресурсом солдат, які втратили зір на війні, є військовий чорний гумор, який сприяє покращенню адаптаційних властивостей особистості, є засобом подолання розгубленості, безпорадності, механізмом психологічного захисту й формою цілісної рефлексії.