СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ПРАКТИЧНІ ОРІЄНТИРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2025-5-19Ключові слова:
професійна діяльність, банківські працівники, емоційне вигорання, стрес, соціально-психологічні чинникиАнотація
У статті здійснено комплексний теоретичний аналіз соціально-психологічних чинників, що впливають на розвиток синдрому емоційного вигорання серед працівників банківських установ. Актуальність теми зумовлена сучасними соціально-економічними умовами, підвищеним навантаженням на персонал банківської сфери, частими змінами в нормативно-правовій базі та емоційною напруженістю, що супроводжує професійну діяльність у період воєнних дій. Нами узагальнено наукові підходи до класифікації чинників емоційного вигорання, виокремлено серед них три основні групи: індивідуально-психологічні, чинники зовнішнього середовища та внутрішньо-організаційні чинники професійного середовища. Індивідуально-психологічні чинники містять самооцінку, стресостійкість, адаптивність, самоактуалізацію, перфекціонізм, тривожність, агресивність, рівень розвитку емоційного інтелекту, емпатійність, життєстійкість. До зовнішніх чинників належать рівень невизначеності, економічна криза, вплив воєнних дій. Внутрішньоорганізаційні чинники професійного середовища пов’язані зі стилем управління керівника, рівнем корпоративної культури, системою мотивації та розміром оплати праці, міжособистісними конфліктами, соціально-психологічним кліматом у колективі. Особливу увагу в дослідженні приділено індивідуально-психологічним чинникам, які є ключовими детермінантами емоційного стану працівників банківської сфери. Вони впливають на емоційну стійкість працівника. Саме ці риси визначають здатність особистості адаптуватися до змін, зберігати продуктивність у складних умовах, ефективно взаємодіяти з клієнтами та колегами. Розуміння ролі індивідуальних особливостей дає змогу не лише прогнозувати ризики вигорання, а й формувати персоналізовані стратегії психологічної підтримки працівників. У статті розкрито специфіку впливу кожного чинника на емоційний стан працівників банку, наведено приклади з практичного досвіду та висновки сучасних досліджень. За результатами проведеного теоретичного аналізу обґрунтовано доцільність проведення емпіричного дослідження соціально-психологічних чинників емоційного вигорання працівників банківських установ і розроблення програми їх запобігання та подолання у фахівців банківської сфери. Матеріали статті можуть бути використані в практичній діяльності психологів, спеціалістів банківських установ, HR-підрозділів та керівників.
Посилання
Бабич О. Основні засади створення корпоративної культури як інструменту управління. Вісник УАДУ. 2003. № 2. С. 449–456.
Війчук Т. Роман. Л. Шляхи формування навчальної мотивації учнів на уроках математики. Молодь і ринок. 2012. № 11 (94). C. 90–93. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2012_11_22 (дата звернення: 16.03.2025).
Войтенко О. В. Розвиток емпатійності у здобувачів психологічної освіти за допомогою методу соціально-психологічного тренінгу. Підготовка педагогів професійного навчання та психологів у закладах вищої освіти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 6–7 грудня 2018 р.). Київ : КНЕУ. 2018. С. 147–154.
Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник. Київ : Знання, 2017. 559 с.
Дослідження синдрому «професійного вигорання» у вчителів / Л. М. Карамушка, Т. В. Зайчикова, О. С. Ковальчук, Г. Л. Федосова, О. Ф. Філатова, О. А Філь. Київ : Міленіум, 2004. 24 с.
Кобель З., Водянка Л. Особливості формування та удосконалення соціально-психологічного клімату у підприємницьких структурах. Інвестиції: практика та досвід. 2023. № 5. С. 60–65.
Колтунович T., Чуйко Г. Самоставлення та перфекціонізм як кореляти вигорання вихователів дитячих дошкільних установ. Психологічний часопис. 2022. Т. 8. № 4. С. 7–27.
Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: навч. посіб. Київ: МАУП, 2000. 256 с.
Мала Н. Т. Класифікація стилів керівництва. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2006. № 12 (567). С. 87–91.
Мирончук Н. М. Професійне вигорання викладача вищої школи: чинники, ознаки, способи протидії. Теоретичні і методичні засади розвитку і самовдосконалення особистості педагога-новатора в контексті модернізації нової української школи: збірник. Житомир : Євенок О.О., 2017. С. 62–67.
Наугольник Л. Б. Психологія стресу: підручник. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с.
Погарська О. Економіка України в умовах війни. 2023. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Poharska_pr_01-02.06.2023.pdf?v=4 (дата звернення: 18.03.2025).
Попович І. С. Самооцінка – стрижневий компонент соціальних очікувань особистості. Актуальні питання сучасної педагогіки та психології : наукові дискусії: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 26–27 вересня 2014 р.). Львів : ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2014. С. 55–58.
Приходько Ю. О., Юрченко В. І. Психологічний словник-довідник: навч. посіб. Київ : Каравела, 2012. 328 с.
Прохоровська С. Мотивація персоналу підприємств в умовах сучасних викликів. Трансформаційна економіка. 2023. № 2 (2). С. 45–48. URL: https://doi.org/10.32782/2786-8141/2023-2-8 (дата звернення: 17.03.2025).
Психологія особистості: словник-довідник / за ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. Київ, 2001. 329 с.
Соболєв В. О. Менеджмент персоналу в органах внутрішніх справ : навч. посіб. Харків : Еспада, 2007. 472 с.
Соціально-психологічні чинники формування емоційного вигорання у працівників медичного профілю / Литовка В. В., Біланов О. С., Свінцицька Н. Л. та ін. Психологія розвитку та життєстійкості особистості: виклики та нові можливості: зб. наук. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конференції до 110-річчя Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (м. Полтава, 23–24 травня 2024 р.). Полтава, 2024. С. 85–89.
Титаренко Т. М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації: монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 c.
Ткалич М. Г. Психолого-організаційні детермінанти самоактуалізації менеджерів комерційних організацій: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.10. Київ: Ін-т психології імені Г. С. Костюка АПН України, 2006. 20 с.
Чиханцова О. А. Соціокультурне середовище як чинник розвитку життєстійкості особистості. Соціокультурні та психологічні виміри становлення особистості: матеріали Всеукраїнської (із міжнародною участю) науково-практичної конференції (5–6 жовтня 2017 року, м. Херсон). Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2017. С. 152–153.
Шпак М. М. Психологія розвитку емоційного інтелекту молодших школярів : монографія. Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2016. 372 с.
Якимчук Б., Рижкова Н. Потенціал самоактуалізації особистості як чинник її емоційного вигоряння. Вісник Національного університету оборони України. 2020. № 1 (54). С. 221–226.
Pereira D., J. Leitão, L. Ramos. Burnout and Quality of Work Life among Municipal Workers: Do Motivating and Economic Factors Play a Mediating Role? Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. № 19 (20). Р. 1–17. URL: 10.3390/ijerph192013035 (дата звернення: 10.03.2025).
Fromm Е. The Anatomy of Human Destructiveness. New-York ; Chicago ; San Francisco : Holt, Rinehart and Winston, 1973. 521 р.
Maslach C., Schaufeli W. B., Leiter M. P. Job burnout. Annual Review of Psychology. 2001. № 52. Р. 397–422.
Mayer J. D., Salovey P. What is emotional intelligence? Emotional Development and Emotional Intelligence: Implications for Educators. 1997. Р. 3–31.