АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ПІДХІД ДО ПЕРІОДИЗАЦІЇ ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ

Анотація

В основу періодизації історії психології закладено принцип історизму і зв’язку логічного та історичного у вирішенні проблеми базової психічної суперечності. Базова психічна суперечність виявляється в нелінійній взаємодії інтра- й інтерпсихічних чинників саморегуляції, що в історико-психологічному аспекті об’єктивується у форматі дуалізму фізичної та психічної субстанцій саморегуляції суб’єкта. В історико-психологічній перспективі дуалізм набуває чотирьох основних форм: інтеграційний дуалізм (збігається з міфологічним періодом психологічних уявлень), дезінтеграційний дуалізм (збігається з філософським періодом), паралельний дуалізм (збігається з філософським періодом) і перехресний дуалізм (збігається з науковим періодом розвитку психології). Зміни цих форм дуалізму зумовлюються відповідними кризами в уявленнях про психічне функціонування та виявляються через інверсію домінантного чинника психічного розвитку – інтрапсихічного чи інтерпсихічного. Зокрема, для інтеграційного дуалізму притаманною стає криза онтологічної єдності в процесі вирішення проблеми генезису психічного. Для дезінтеграційного дуалізму характерною стає криза встановлення механізмів інтерпретації елементарного змісту психічного. Паралельний дуалізм у процесі вирішення психофізичної проблеми зазнає кризи методологічного плюралізму та неможливості зіставляти антагоністичні елементи саморегуляції. Перехресний дуалізм має три окремі етапи свого формування, які змінюються відповідно до низки теоретико-методологічних криз. Науковий етап розвитку психології зосереджується довкола вирішення психофізіологічної проблематики, що супроводжується інверсією редукціонізму біологічного та соціального чинників психічного розвитку особистості.