ШКАЛА ОСОБИСТІСНОЇ ДИНАМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2025-5-9Ключові слова:
особистість, психодіагностика, психометрія, типологія особистостей, динаміка, вікові відмінності, психічне здоров’яАнотація
У статті представлено результати розробки опитувальника Шкала особистісної динаміки. Методика побудована на основі теоретичної концепції О. В. Мазяра. Опитувальник визначає чотири типи особистості: конгруентний, конформний, ізольований, психотичний. Шкала, за якою отримано найбільшу кількість балів, показує домінантний тип. Методика містить додаткову шкалу, яка вимірює рівень невротичності. Вона концептуально пов’язана з базовими шкалами та демонструє медіаторну і прогнозувальну функції. Вибірку становила 551 особа (72% жінок, 28% чоловіків) віком від 14 до 75 років різного соціального статусу (M = 28). Результати конфірматорного факторного аналізу показали достатній рівень узгодженості емпіричних даних із теоретичною моделлю: χ2 = 1229.497, χ2 /df = 1.60, RMSEA = 0.033, 90% CI [0.030 ~ 0.037], CFI = 0.961, TLI = 0.958, SRMR = 0.052. Дискримінантна валідність підтверджена HTMT-критерієм та задовільна для всіх шкал. Коефіцієнти внутрішньої узгодженості α-Кронбаха в кожній шкалі показують такі значення: невротичний – 0.91; конгруентний – 0.84; конформний – 0.72, підшкала уникнення конфліктів – 0.69; ізольований – 0.83, психотичний – 0.74. Надійність конструктів у часі встановлено ретестовим дослідженням, яке проведено через пів року (r = 0.54–0.78). Конвергентна валідність підтверджена кореляціями з релевантними шкалами конкурентних методик. Установлена повна вікова та лонгітюдна інваріантність вимірювання. Виявлені медіаторні властивості шкали невротичний. Вона опосередковує 2/3 всіх впливів у моделях множинної регресії. Середній медіаторний ефект становить 6%. Уперше у вітчизняній психометрії розроблено прогнозувальну матрицю типу особистості. Точністю передбачення становить 64.2%. Результати дослідження показали, що опитувальник має прийнятні психометричні параметри, які коливаються від задовільних до відмінних. Методика надійна, валідна та може використовуватися у наукових і практичних цілях.
Посилання
Вельдбрехт О. О., Тавровецька Н. І. Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Журнал сучасної психології. 2022. № 2. С. 16–27. DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2.
Вельдбрехт О. О. Психометрія в Україні: аналітичний огляд публікацій у фахових журналах. Українське психометричне товариство : офіц. веб-сайт. URL: https://psychometric-society.org.ua (дата звернення 02.03.25).
Виноградов О. Г. «Залежить від ситуації»: якісний аналіз ситуаційних уточнень. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2015. № 3. С. 14–25.
Барко В. І., Барко В. В., Макаренко П. В., Бондаренко В. Д. Українськомовна адаптація Каліфорнійського психологічного опитувальника для використання в роботі з персоналом органів МВС України. Вісник НУО України. 2022. № 1. С. 5–23.
Канеман Д., Сібоні О., Санстейн К. Шум: хибність людських суджень. Київ : Наш Формат, 2023. 337 с.
Луценко О. Л. Фрайбурзький особистісний опитувальник FPI – перевірка валідності та локальна стандартизація. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2016. № 61. С. 49–54.
Мазяр О. В. Особистісний дисонанс: системний аналіз : монографія. Житомир : Видавець О. О. Євенок, 2020. 334 с.
Олефір В. О., Боснюк В. Ф. Медіаторна роль психологічного капіталу у взаємозв’язку між сприйняттям стресу особистістю та задоволеністю життям. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2021. № 2. С. 38–49. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-5.
Сапольські Р. Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас. Київ : Фабула, 2002. 672 с.
Савченко О. В., Лавриненко Д. Г. Шкала оптимістичного стану: адаптація методики та її психометричні показники. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія». 2023. № 2. С. 10–16. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.2.2.
Троценко А. Л. Валідизація Шкали особистісної динаміки. Журнал соціальної та практичної психології. 2024. № 3. С. 52–62.
Троценко А. Л. Шкала особистісної динаміки: надійність та чутливість методики. Габітус. 2024. № 68. С. 219–226. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.68.37.
Троценко А. Л. Конфірматорний факторний аналіз шкали особистісної динаміки. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2025. № 23. С. 167–175. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2025.23.20.
Шпільгельгальтер Д. Мистецтво статистики: прийняття аргументованих рішень на підставі даних. Київ : КМ-БРУКС, 2025. 384 с.
Юрценюк О. С. Модель мультиноміальної логістичної регресії та побудова дерева рішень для визначення факторів ризику розвитку непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2020. № 14. С. 26–32.
Cattell R. B., Gibbons, B. D. Personality factor structure of the combined Guilford and Cattell personality questionnaires. Journal of Personality and Social Psychology. 1968. Vol. 9, No. 1. P. 107–120. DOI: https://doi.org/10.1037/h0025724.
Duckworth A. L., Weir D., Tsukayama E., Kwok D. Who does well in life? Conscientious adults excel in both objective and subjective success. Frontiers in Psychology. 2012. Vol. 3. P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2012.00356.
Eisenberg I., Bissett P., Zeynep Enkavi A., et. al. Uncovering the structure of self-regulation through datadriven ontology discovery. Nature Communications. 2019. Vol 1, No. 10. P. 1–13. DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-019-10301-1.
Hayes A. F., Rockwood N. J. Regression-based statistical mediation and moderation analysis in clinical research: Observations, recommendations, and implementation. Behav. Res. Ther. 2017. Vol. 98. P. 39–57.
Meehl P. E. Causes and effects of my disturbing little book. Journal of Personality Assessment. 1986. Vol. 50, No. 3. P. 370–375. DOI: https://doi.org/ 10.1207/s15327752jpa5003_6.
Oliver J., Strivastava S. The Big Five Trait taxonomy: History, Measurement and Theoretical Perspectives. New York : The Guilford Press, 1999. 71 p.
Schmidt F. L. Hunter J. General Mental Ability in the World of Work: Occupational Attainment and Job Performance. Journal of Personality and Social Psychology. 2004. Vol. 86, No. 1. P. 162–173. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.86.1.162.
Upton G. Categorical Data Analysis by Example. Hoboken, New Jersey : John Wiley & Sons, 2017. 197 p.
Wai J. Investigating America's elite: Cognitive ability, education, and sex differences. Intelligence. 2013. Vol. 41, No. 4. P. 203–211 DOI: https://doi.org/10.1016/j.intell.2013.03.005.
