ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ РОЗВИТОК ЯК ЛІМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС У ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ ПСИХОСИНТЕЗУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2024-4-11Ключові слова:
лімінальність, лімінальна пауза, ототожнення, посттравматичний розвиток, психосинтез, розототожнення, Самість, свідоме Я, субособистості.Анотація
Анотація. У статті порушено проблему психологічного означення лімінальності, яка вирішується через взаємозв’язок зовнішнього та внутрішнього, аналіз якого представлено у базових концепціях психосинтезу. На цій підставі здійснено теоретико-методологічний аналіз посттравматичного розвитку дорослого як лімінального процесу, в якому розрізняють порогове самопізнання та порогову самозміну. У дослідженні основна увага зосереджена на теоретичному обґрунтуванні основних етапів психосинтезу, які збігаються з психоедукаційними завданнями посттравматичного розвитку як цілеспрямованого саморозвитку особистості дорослого в умовах організованої психологічної допомоги різних видів. На основі саморефлексії емпіричного досвіду застосування психосинтезу в умовах повномасштабної війни автори висувають ідею посттравматичної невротизації (лімінальної паузи) через домінування захисної субособистості у структурі травмованої особистості клієнта. Натомість пропонується альтернативний варіант психологічного відновлення – посттравматичний розвиток, який виключає гіперототожнення як з травмованою, так і із захисною субособистостями. В основу методології посттравматичного розвитку на засадах психосинтезу покладено розвиток здатності свідомого Я до розототожнення з різноспрямованими субособистостями у структурі порогового самопізнання («знання себе»). У структурі порогової самозміни на одиничних прикладах ілюструється проблема саморегуляції та самореалізації дорослих у постлімінальний період засобами розвитку волі. Наголошується, що лише внаслідок досягнення ідентифікаційної невизначеності, коли будь-яка субособистість кваліфікуються дорослим клієнтом як хибне ототожнення, уможливлюється здатність до «володіння собою» та «перетворення себе». Зауважується, що посттравматичне зростання трактується як дочасний процес психологічного виживання у межах потенційного посттравматичного розвитку, спрямованого на максимальну реалізацію Самості, теоретичний аналіз якої також представлено в статті.
Посилання
Кучеренко Є. В. Змінені стани свідомості як об’єкт психологічного дослідження. Вісник Інституту розвитку дитини. Київ : Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. Вип. 30. С. 133–137.
Кучеренко Є. В. Психосинтез: теорія і практика психотерапії : навчально-методичний посібник. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2008. 296 с.
Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості. Київ : Вид-во ТОВ «КММ», 2006. 256 с.
Роменець В. А., Маноха І. П. Історія психології ХХ століття : навчальний посібник. 2-ге вид. Київ : Либідь, 2003. 989 с.
Теслер О. В., Кучеренко Є. В. Екзистенційна тривожність як проблема в психосинтезі. Перспективи розвитку сучасної психології : збірник наукових праць. Переяслав : УГСП, 2022. Випуск 10. С. 81–86.
Франкл В. Лікар та душа. Основи логотерапії. Харків : КСД, 2023. 320 с.
Una psicoterapia dalla parte dell'uomo. Il manifesto storico del 1977 nella psicosintesi terapeutica / Alberti A., Bartoli S., Caldironi B., Ferrucci P., Giorni G., Peresson L., Rosselli M. Firenze : L'Uomo, 2012. 120 p.
Assagioli R. Conflicts, Crises and Synthesis. A collection of articles / In K. Sørenthen (Ed.). Kentaur Publishing, 2023. 211 p.
Assagioli R. Jung and Psychosynthesis: A Series of Three Lectures Given in 1966 at the Istituto di Psicosintesi, Florence, Italy. New York : Psychosynthesis Research Foundation, 1967. Issue No. 19. 28 p.
Assagioli R. Psychosynthesis. A Manual of Principles and Techniques. New York : Viking Compass Edition, 1974. 323 p.
Assagioli R. Subpersonalities. A collection of articles / In K. Sørenthen (Ed.). Kentaur Publishing, 2022.124 p.
Assagioli R. The Act of Will: A Guide to Self-actualisation and Self-realisation. Baltimore : Penguin Books Inc, 1974. 278 p.
Assagioli R. Transpersonal Development. The Dimention Beyond Psychosynthesis. Forres : Smiling Wisdom an imprint of Inner Way Productions, 2007. 300 p.
Assagioli R., Vargui J. The Superconscious and the Self. 1973. URL: https://kennethsorensen.dk/en/the-superconscious-and-the-self/.
Crampton M. Psychosynthèse. Aspects clés de la théorie et de la pratique / In Dabrowski, K. (dir.) Psychotherapies Actuelles. Sainte-Foy, Quebec: Editions Saint-Yves, 1977. P. 41–77.
De Pari M. Liminal Consciousness – A Systemic Framework for «Altered States of Consciousness». Proceedings of the 61st Annual Meeting of the ISSS – 2017 Vienna, Austria, 2017. Retrieved from https://journals.isss.org/index.php/proceedings61st/article/view/3268.
Firman J. Notes Roberto Assagioli, by John Firman, 2020. URL: https://www.psychosynthesiscircle.com/notes.
Russell D. Psychosynthesis and Western Psychology. Psychosynthesis Digest. 1981. Vol. I, №1. URL: https://kennethsorensen.dk/en/psychosynthesis-and-western-psychology/.
Sanner E. Yehor Kucherenko in conversation with Eva Sanner: Psychosynthesis in wartime. Inside Out. The Irish Journal for Humanistic and Integrative Psychotherapy. 2023. № 99. P. 12–16.
Schaub R., Schaub B. Dante's Path: A Practical Approach to Achieving Inner Wisdom. New York : Penguin Books Inc, 2003. 240 p.
Sørenthen K. The Seven Types: Psychosynthesis Typology; Discover Your Five Dominant Types. Kentaur Publishing, 2019. 454 p.
Sørenthen K. What is Self-realisation? A Comparison of Assagioli’s and Firman & Gila’s definition of Selfrealisation, 2020. URL: https://kennethsorensen.dk/en/what-is-self-realisation/.
V argiu J. Subpersonalities. Synthesis Journal. The Realization of the Self. 1974. Vol. 1. P. 52–90.
