СУБ’ЄКТИВНЕ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ В ОСІБ З РІЗНИМ РІВНЕМ СІМЕЙНОЇ ТРИВОГИ

Анотація

Анотація. Праця присвячена дослідженню суб’єктивного переживання самотності в осіб з різним рівнем сімейної тривоги. Дослідження вивчає взаємозв’язок рівня тривоги, яка виникає у контексті сімейних стосунків, та сприймання самотності індивідом. Дослідницький підхід включає аналіз психологічних аспектів сімейної тривоги та визначення впливу цієї тривоги на психологічний стан особистості. У дослідженні взяли участь 134 студенти львівських ЗВО. Методиками, які використовувались для дослідження суб’єктивного переживання самотності в осіб з різним рівнем сімейної тривоги, були «Опитувальник самоставлення» В. Століна, «Шкала депресії» А. Бека, опитувальник «Аналіз сімейної тривоги» (АСТ) Е.Г. Ейдеміллера, В.В. Юстіцкіса, «Шкала ранніх спогадів про тепло та безпеку» А. Ріхтера, П. Гілберта, К. МакЕвона, «Методика діагностики рівня суб'єктивного відчуття самотності» Д. Рассела і М. Фергюсона, «Шкала ранніх спогадів» П. Гілберта, «Шкала самотності» Дж. де Йонга Гірвельда, «Опитувальник генералізованого тривожного розладу» (ГТР-7 / GAD-7) Р. Шпітцера. Також враховувались місце проживання досліджуваних, кількість членів сім’ї та наявність сиблінгів. Обчислення результатів відбувалось за допомогою програми Statistika 10.0 такими методами статистичного аналізу, як кластерний, порівняльний, кореляційний та факторний. Результати порівняльного аналізу вказують на найбільш позитивне самоставлення в осіб групи зі зниженим рівнем сімейної тривоги. Також у них нижчий рівень самотності та мало негативних дитячих спогадів. У групі із середнім рівнем тривоги досліджувані більш схильні до самозвинувачення, проте вони є ближчими до розуміння, прийняття своїх почуттів і думок. Група осіб із підвищеним рівнем сімейної тривоги відрізняється від інших вищим рівнем самотності та тривожності, а також малою кількістю приємних спогадів з дитинства та, навпаки, великою кількістю поганих спогадів. Встановлено, що особи зі зниженим рівнем сімейної тривоги можуть відчувати самотність сильніше та глибше, ніж особи з підвищеним рівнем, оскільки вони часто залишаються на самоті. Також дослідженням доведено, що сімейні стосунки впливають на розвиток тривожних розладів, проте проживання в неповній сім’ї в осіб з підвищеним рівнем сімейної тривоги зменшує її, на відміну від осіб із підвищеним та середнім рівнем, в яких рівень сімейної тривоги зростає у разі сімейних негараздів.