РЕСУРСИ І РИЗИКИ ДЛЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЖУРНАЛІСТІВ У ЧАС ВІЙНИ

Автор(и)

  • Ольга Савиченко Житомирський державний університет імені Івана Франка
  • Олександр Рубан ГО «Інститут масової інформації»
  • Євгеній Шуневич Житомирський державний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-2024-4-3

Ключові слова:

психічне здоров’я журналістів, депресія, тривога, професійне вигорання, стресостій- кість, посттравматичне зростання.

Анотація

Анотація. Стаття присвячена проблемі психічного здоров’я українських журналістів у часи війни, зокрема ризикам для психоемоційного стану та ресурсам стійкості та зростання. У роботі аналізуються результати психологічних досліджень психічного стану українських журналістів і психологічні дослідження журналістів, виконані закордонними авторами. Власне, емпіричне дослідження ґрунтується на ідеї про те, що психічне здоров’я журналістів у період війни тісно пов’язане з їхнім життєвим досвідом перебування в умовах війни та функціональними професійними обов’язками. Виявлено, що журналісти в умовах війни мають середній рівень сприйняття стресу з високими показниками за шкалою уявної безпорадності та середніми показниками за шкалою відсутності самоефективності. Більшість журналістів мають ознаки легкої депресії та тривоги, легкі порушення сну та низький рівень професійного вигорання, низьку стійкість до стресу та середній рівень посттравматичного зростання. Вони використовують для подолання стресу когнітивну переоцінку емоцій (для подолання негативних емоцій (роздратування, злість, пригніченість) та поліпшення настрою (відчути радість або задоволення) змінюють ставлення до ситуації, переключають увагу тощо), а також експресивне придушення емоцій (тримають свої емоції при собі, намагаються не показувати їх назовні, стримують їх зовнішні прояви). Складнощі психічного здоров’я частіше помічено у фіксерів, журналістів, що постійно перебувають у зоні бойових дій або систематично туди приїжджають. Вони мають високий рівень уявної безпорадності через багатофункціональність і відповідальність, часто відчувають, що не можуть впоратися з усім обсягом роботи чи особистими проблемами, а тому придушують власні емоції, намагаються контролювати їх зовнішні прояви. Очевидно, це можна пояснити рівнем і частотою травматичного впливу. Водночас ці самі журналісти демонструють вищі показники стійкості до стресу та посттравматичного зростання через накопичений досвід подолання стресових подій, відчуття контролю та самоцінності, соціальну підтримку. Вони добре справляються з негативними емоціями, використовують творчі способи вирішення складних ситуацій, шукають і використовують нові можливості, зміцнюють стосунки з іншими.

Посилання

Cohen S., Williamson G. Perceived Stress in a Probability Sample of the United States . The Social Psychology of Health : Claremont Symposium on Applied Social Psychology / Ed. S. Spacapan, S. Oskamp. Newbury Park, CA : Sage, 1988. P. 31–67.

Dworznik-Hoak G. Weathering the Storm: Occupational Stress in Journalists Who Covered Hurricane Harvey. Journalism Studies. 2019. June.

Feinstein A. I’ve studied journalists under pressure for 20 years. Here's what I've learned so far. URL: https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/news/ive-studied-journalists-under-pressure-20-years-heres-what-ive-learnedso-far (дата звернення: 02.11.2024).

Feinstein A., Storm H. The Emotional Toll On Journalists Covering The Refugee Crisis. RISJ New Publishing. DOI: 10.60625/risj-npbs-0x68.

Ford J., Thomas F., Byng R., McCabe R. Use of the Patient Health Questionnaire (PHQ-9) in Practice: Interactions between patients and physicians. Qualitative Health Research. 2020. Т. 30, № 13. С. 2146–2159. DOI: 10.1177/1049732320924625

Ghaffar O., Feinstein A. Reporting Under Fire: Understanding Psychopathology of War Journalists. URL:

https://www.psychiatrictimes.com/view/reporting-under-fire-understanding-psychopathology-war-journalists (дата звернення: 02.09.2024).

Gross J. J., John O. P. Individual differences in two emotion regulation processes: Implications for affect, relationships, and well-being. Journal of Personality and Social Psychology. 2003. Vol. 85(2). Р. 348–362. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.85.2.348.

Malach-Pines A. The Burnout Measure, Short Version. International Journal of Stress Management. 2005. Vol. 12(1). Р. 78–88. DOI: 10.1037/1072-5245.12.1.78.

Evaluation of Severity Levels of the Athens Insomnia Scale Based on the Criterion of Insomnia Severity Index / Okajima I., Miyamoto T., Ubara A., Omichi C., Matsuda A., Sumi Y., Matsuo M., Ito K., Kadotani H. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Vol. 17(23). Р. 8789. DOI: 10.3390/ijerph17238789.

Seely N. Journalists and mental health: The psychological toll of covering everyday trauma. Newspaper Research Journal. 2019. Vol. 40(2). Р. 239–259. DOI: https://doi.org/10.1177/0739532919835612.

Sergatskova K. Why mental health support for journalists and newsrooms in Ukraine is critical. URL: https://ijnet.org/en/story/why-mental-health-support-journalists-and-newsrooms-ukraine-critical (дата звернення: 02.11.2024).

Sinclair V. G., Wallston K. A. The development and psychometric evaluation of the Brief Resilient Coping Scale. Assessment. 2004. Vol. 11(1). Р. 94–101. DOI: https://doi.org/10.1177/1073191103258144.

Smith R., Nelson S., Newman N. Covering traumatic news stories: Factors associated with PTSD among journalists. Stress and Health. 2017. DOI: 10.1002/smi.2775.

Spitzer R. L., Kroenke K., Williams J. B., Löwe B. A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Archives of Internal Medicine. 2006. Vol. 166(10). Р. 1092–1097. DOI: https://doi.org/10.1001/archinte.166.10.1092.

Tedeschi R. G., Calhoun L. G. The Posttraumatic Growth Inventory: measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. 1996. Vol. 9(3). Р. 455–471. DOI: 10.1007/BF02103658.

Вельдбрехт О. О., Тавровецька Н. І. Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Проблеми сучасної психології. 2022. № 2 (25). С. 16–27. DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2.

Медійники, які загинули внаслідок широкомасштабного вторгнення Росії в Україну / Інститут масової інформації. URL: https://imi.org.ua/infographics/spysok-zagyblyh-zhurnalistiv-i45958 (дата звернення: 02.11.2024).

Постійна втома та проблеми зі сном – основні психологічні виклики для журналістів у 2023 році / Інститут масової інформації. URL: https://imi.org.ua/monitorings/postijna-vtoma-ta-problemy-zi-snom-osnovni-psyhologichnivyklyky-dlya-zhurnalistiv-u-2023-rotsi-i58239 (дата звернення: 02.11.2024).

Савиченко О. М., Рубан О. В., Шуневич Є. М. Психічне здоров’я журналістів в умовах війни. Габітус. 2024. Вип. 64. С. 171–176. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.64.30.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-26

Номер

Розділ

ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ