КОПІНГ-ПОВЕДІНКА ТА ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЛІКАРІВ

Анотація

Анотація. Якість медичного обслуговування прямо залежить від психологічного благополуччя лікарів. Висока відповідальність за наслідки прийнятих рішень, необхідність розв’язувати етичні дилеми, щоденна взаємодія з пацієнтами потребують від фахівців емоційної стабільності та психологічної рівноваги. Водночас умови праці часто призводять до погіршення показників психологічного добробуту. Серед низки негативних чинників особливе місце посідають стреси, якими сповнена професійна повсякденність медичних працівників. На цьому підґрунті виникло припущення про те, що окремі способи їх подолання можуть здійснювати різний вплив на рівень емоційного комфорту та задоволеності життям. Тож метою статті стало визначення взаємозв’яків між проявами копінг-поведінки та показниками психологічного благополуччя лікарів. Дослідження проводилося на вибірці з 32 особами за допомогою методик: 1) «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф; 2) «Опитувальник копінгової поведінки» Р. Лазаруса та С. Фолкман. За результатами кореляційного аналізу з’ясовано, що найбільш значущими щодо показників психологічного добробуту є такі стратегії подолання стресу, як пошук соціальної підтримки та планування розв’язання проблеми. Їхнє застосування дає людині змогу залучати зовнішні ресурси у разі зіткнення зі стрес-факторами, отримувати необхідну емоційну й інформаційну допомогу у складних ситуаціях, планомірно будувати стратегії подолання труднощів з урахуванням об’єктивних умов та наявних ресурсів. Використання лікарями таких копінг-стратегій, як втеча-уникнення, самоконтроль і прийняття відповідальності, навпаки, супроводжується зниженням показників психологічного добробуту. Оскільки серед стратегій, що утворили з ним значущі кореляційні зв’язки, є як емоційно, так і проблемно сфокусовані, зрозуміло, що вирішальною стає не стільки належність способу подолання до певного виду копінгу, скільки специфіка кожної окремої копінг-стратегії.