ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ПРОФЕСІЙНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ АКАДЕМІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2024-3-1Ключові слова:
професійне благополуччя, особистість, життєва компетентність, соціально-демографічні чинники, академічні працівникиАнотація
Інтерес дослідників до проблеми професійного благополуччя особистості постійно зростає у зв’язку зі змінами в організаційному середовищі та на ринку праці, а також зі зростанням впливу психологічних чинників на здоров’я й ефективність роботи працівників. Вивчення чинників, що впливають на професійне благополуччя, дає можливість розробити стратегії та методи підвищення його рівня у працівників. Наше дослідження сфокусоване на впливі соціально-демографічних чинників на професійне благополуччя, враховуючи, що характер взаємозв’язку між цими змінними залишається сьогодні відкритим питанням, яке є предметом великої кількості теорій та обмеженої кількості емпіричних досліджень і потребує уточнення. У дослідженні взяли участь 132 академічні працівники, відібрані методом випадкового відбору, які працюють в одному закладі вищої освіти. Вибірка дослідження достатньо повно представлена всіма віковими категоріями й академічними позиціями респондентів, що підтверджує її репрезентативність. Відповідно до мети дослідження застосовано метод поперечного зрізу з використанням Шкали задоволеності роботою (Job Satisfaction Survey, JSS) Пола Спектора. Статистична обробка даних дослідження містить кореляційний і дисперсійний аналізи. За результатами кореляційного аналізу встановлено, що професійне благополуччя академічних працівників закладів вищої освіти не має лінійних зв’язків із їх соціальним досвідом та академічною позицією. Дисперсійний аналіз (ANOVA) не виявив відмінностей за віком і посадою у переживанні професійного благополуччя академічними працівниками. Таким чином, вікові відмінності та займана посада не можуть розглядатися як безпосередні детермінанти професійного благополуччя працівників.
Посилання
Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Т. ІІ: Психологічна герменевтика. 2023. Вип. 14. 78 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/736943/.
Войтенко О.В. Професійне благополуччя в системі саморегуляції особистості: теоретична модель. Психологічні студії. 2024. № 1. С. 18–23. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.1.2
Andrade M.S., Westover J.H., Peterson J. Job Satisfaction and Gender. Journal of Business Diversity. 2019. Vol. 19 (3). P. 22–40. https://doi.org/10.33423/jbd.v19i3.2211
Bellas M.L. Emotional labor in academia: The case of professors. The Annals of the American Academy of Political and Social Science. 1999. Vol. 561 (1). P. 96–110.
Diener E., Suh E.M., Lucas R.E., Smith H.L. Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological Bulletin. 1999. Vol. 125 (2). P. 276–302. https://doi.org/10.1037/0033-2909.125.2.276
Frydenberg E., Lewis R. Relations among well-being, avoidant coping, and active coping in a large sample of Australian adolescents. Psychological reports. 2009. Vol. 104 (3). P. 745–758. https://doi.org/10.2466/PR0.104.3.745-758
Glavinska O., Ovdiyenko I., Brukhovetska O., Chausova T., Didenko M. Professional self-realization as a factor in the psychological well-being of specialists of caring professions. Journal of Intellectual Disability-Diagnosis and Treatment. 2020. Vol. 8(3). P. 548–559. https://doi.org/10.6000/2292-2598.2020.08.03.32
González Mònica & Casas, Ferran & Malo Cerrato, Sara & Viñas, Ferran & Dinisman, Tamar. Changes with Age in Subjective Well-Being Through the Adolescent Years: Differences by Gender. Journal of Happiness Studies. 2017. Vol. 18 (1). P. 63–88. https://doi.org/10.1007/s10902-016-9717-1.
Heilman M.E., Eagly A.H. Gender stereotypes are alive, well, and busy producing workplace discrimination. Industrial and Organizational Psychology: Perspectives on Science and Practice. 2008. Vol. 1 (4). P. 393–398. https://doi.org/10.1111/j.1754-9434.2008.00072.x
Kinman G., Johnson S. Special Section on Well-Being in Academic Employees. International Journal of Stress Management. 2019. Vol. 26 (2). P. 159–161. https://doi.org/10.1037/str0000131
Ng T.W.H., Feldman D. The relationships of age with job attitudes: A meta-analysis. Personnel Psychology. 2010. Vol. 63(4). P. 677–718.
Opstrup N., Pihl-Thingvad S. Stressing academia? Stress-as-offence-to-self at Danish universities. Journal of Higher Education Policy and Management. 2016. Vol. 38(1). P. 1–14. https://doi.org/10.1080/1360080X.2015.1126895
Posthuma R.A., Wagstaff M.F., Campion M.A. Age stereotypes and workplace age discrimination: A framework for future research / J.W. Hedge & W.C. Borman (Eds.). The Oxford handbook of work and aging. Oxford University Press. 2012. P. 298–312. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780195385052.013.0104
Redmond P., McGuinness S. Explaining the Gender Gap in Job Satisfaction, IZA Discussion Papers, № 12703, Institute of Labor Economics (IZA), Bonn. 2019. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/207527/1/dp12703.pdf
Shore L.M., Chung-Herrera B.G., Dean M.A., Ehrhart K.H., Jung D.I., Randel A.E., Singh G. Diversity in organizations: Where are we now and where are we going? Human Resource Management Review. 2009. Vol. 19 (2). P. 117–133. https://doi.org/doi:10.1016/j.hrmr.2008.10.004
Spector P.E. Job satisfaction: From Assessment to Intervention. New York : Routledge. 2022. 159 p.
Warr P. Work, happiness, and unhappiness. London and New York: Routledge. 2007. 562 p.
Wilks D.C., Neto F. Workplace Well-being Gender and Age: Examining the “Double Jeopardy” Effect. Social Indicators Research. 2013. Vol. 114. P. 875–890. https://doi.org/10.1007/s11205-012-0177-7
Wilson W.R. Correlates of avowed happiness. Psychological Bulletin. 1967. Vol. 67 (4). P. 294–306. https://doi.org/10.1037/h0024431.
