ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ТА ВАЛІДИЗАЦІЇ ТЕСТІВ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2023-2-9Ключові слова:
тест, розробка, психометрія, поведінка, шкала, вибірка, коефіцієнт кореляції, валідність, особистість, рівень статистичної значимості, стандартне відхилення, критерійАнотація
Метою статті є висвітлення основних принципів у розробці тестів особистості. У матеріалі зазначено, що радянська політика не сприяла розвитку психометрії в Україні. У результаті маємо дефіцит валідних і надійних методик. Запозичення закордонних тестів відбувалося без належної стандартизації. Сучасні дослідження та розвиток психології неможливі без об’єктивних інструментів. У зв’язку з цим автором розглянуті основні етапи розробки тесту. Наголошується на необхідності чіткого виокремлення досліджуваного явища та детально вивчення його у всіх можливих джерелах. Лише після цього можна починати з розробки самих тверджень. Наведений приклад таблиць у формі решітки полегшує формулювання запитань до тесту. Розкриті основні правила цього процесу. Зазначено, що необхідно формулювати зрозумілі й однозначні твердження, які будуть вимірювати конкретну поведінку, а не почуття. Вони не повинні мати подвійного заперечення. Від якості тверджень залежить валідність тесту. Після їхньої розробки проводять пілотажне дослідження. Отримані результати дозволяють визначити індекс ефективності кожного твердження та вилучити непотрібні. Для визначення кореляцій мінімальний розмір вибірки може становити 85 респондентів, якщо рівень статистичної значимості не більше 0,05. У статті представлені основні види валідності та способи їхнього встановлення. Валідний тест вимірює те, для чого призначений. Це один із критеріїв якості методики. Також показаний приклад обрахунку коефіцієнта кореляції Пірсона між шкалами двох різних методик. Зазвичай рекомендують досягти кілька видів валідності. Їхній вибір залежатиме від можливостей і цілей дослідження.
Посилання
Бринза І., Кузнєцова О. Психодіагностична методика "Парціальні позиції життєстійкості особистості": результати розробки та апробації. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2020. № 11. Т. 1. С. 14–22. DOI: https://doi.org/10.17721/BSP.2020.1(11).3.
Бурлачук Л. В. Психодіагностика особистості: понятійний апарат та методи дослідження. Психологія і суспільство. 2014. № 4. С. 85–102.
Галян І. Психодіагностика : навчальний посібник. Київ : Академвидав, 2009. 465 с.
Заксер С. Скринінг потенційно травматичних подій та посттравматичного стресового розладу у дітей та підлітків CATS-2. Психічне здоров’я України. URL: https://youtu.be/c1CtOIHcBMw?si=WILRroq0Hj1DEoTh.
Клайн П. Довідковий посібник із конструювання тестів. Введення у психометричне проектування. Київ: ПАН ЛТД, 1994. 276 с.
Климчук В. О. Математичні методи у психології : навчальний посібник для студентів психологічних спеціальностей. Київ : Освіта України, 2009. 288 с.
Кухар Л. О., Сергієнко В. П. Конструювання тестів : навчальний посібник. Луцьк : 2010. 182 с.
Ловенталь К. М., Льюїс К. А. Введення в психологічні тести і шкали. Київ : Науковий світ, 2022. 210 с.
Мазяр О. В. Основи психометрики : курс лекцій. Житомир : Вид-во ЖДУ, 2022. 108 с.
Мазяр О. В., Кириченко В. В. Шкала особистісної динаміки: перевірка надійності паралельних форм. Габітус. 2023. № 46. С. 176–180.
Руденко В. М. Математична статистика : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2021. 304 с.
Anastasi A., Urbina S. Psychological testing. Upper Saddle River : Prentice Hall, 1997. 736 p.
Cohen J. A power primer. Psychological Bulletin. 1992. Vol. 1(112). P. 155–159. DOI: https://doi.org/10.1037/0033-2909.112.1.155.
Cohen J. Things I have learned (so far). American Psychologist. 1990. Vol. 12(45). P. 1304–1312. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.45.12.1304.
Cronbach L. J., Meehl P. E. Construct validity in psychological tests. Psychological Bulletin. 1955. Vol. 52(4). P. 281–302. DOI: https://doi.org/ 10.1037/h0040957.
Cronbach L. J. A validation design for qualitative studies of personality. Journal of Consulting Psychology. 1948. Vol. 12(6). P. 365–374. DOI: https://doi.org/ 10.1037/h0059005.
Guilford J. P. Factor analysis in a test-development program. Psychological Review. 1948. Vol 55(2). P. 79–94. DOI: https://doi.org/ 10.1037/h0056564.
Eysenck H. J. Criterion analysis – an application of the hypothetico-deductive method in factor analysis. Psychological Review. 1950. Vol. 57(1). P. 38–53. DOI: https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/h0057657.
Redican E., Sachser C., Pfeiffer E., Martsenkovskyi D., Hyland P., Karatzias T., Shevlin M. Validation of the Ukrainian caregiver-report version of the Child and Adolescent Trauma Screen (CATS) in children and adolescents in Ukraine. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2023. Vol. 15. DOI: https://doi.org/10.1037/tra0001570.
