БІЗНЕС-КОМУНІКАЦІЇ ЯК МОТИВАЦІЯ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2023-2-7Ключові слова:
бізнес-комунікація, мотивація, професійна діяльність, здобувачі вищої освітиАнотація
Мотивація є однією з рушійних сил людської поведінки. Вона сприяє здоровій конкуренції та розвитку соціальних зв’язків. Тривалий період розвитку психології учені пропонували різні теорії, щоб знайти пояснення мотивації людської поведінки. Незважаючи на очевидну необхідність вивчення даного питання, емпіричні дослідження мотивації тривалий період були розділені в різних областях, що ускладнювало встановлення інтегративного погляду на мотивацію. Теорії мотивації, запропонованих у педагогічній психології, не мають зв’язку з мотиваційними теоріями, які вивчаються в соціальній психології або в організаційній психології. Система мотивів майбутніх менеджерів визначає їх мотиваційну спрямованість в сфері ділового спілкування, яка визначає ідеальний метод для міжособистісної взаємодії з партнерами по спілкуванню. Перший мотиваційно-ціннісний компонент бізнес спілкування – це культура майбутніх менеджерів. Бізнес комунікація – це система мотивів, цінностей, які спрямовують майбутнього фахівця під час ділового спілкування та опосередковує його сприйняття та оцінку різноманітних професійних ситуацій, визначення вибору методів спілкування з партнерами. У статті проаналізовано мотиваційну структуру особистості у здобувачів освіти очної і заочної форм навчання. Внаслідок проведеного дослідження було встановлено, що найбільш вираженим типом цінностей у здобувачів освіти є підтримка життєзабезпечення та соціальний статус. В умовах навчального закладу недостатньо виражена мотивація до оволодіння професією, зазвичай обумовлена неосмисленим вибором професії, нерозумінням на початковому етапі характеру навчальних дисциплін. В такому разі виправити дану ситуацію можна в процесі навчання за рахунок оптимізації учбово-виховного процесу, впровадження інноваційних методів навчання, вдосконалення форм і методів роботи профорієнтації, що проводиться, серед випускників шкіл, абітурієнта, а також демонстрації прикладної значущості вибраної спеціальності.
Посилання
Альохіна Н. В. Дослідження мотивації навчання у вищому навчальному закладі. Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / за ред. С. Д. Максименка. Т. ХІІ. Ч. 6. Київ : 2010. С. 7–14.
Занюк С. С. Психологія мотивації : навч. посіб. Київ : Либідь, 2002. 304 с.
Кокун О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: монографія. Київ : Міленіум, 2004. 265 с.
Колчигіна А. В. Мотивація досягнення: теоретико-методологічний аналіз. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 1. С. 58–61.
Кочарян О. С., Фролова Є. В., Павленко В. М. Структура мотивації навчальної діяльності студентів : навчальний посібник. Харків, 2011. 40 с.
Сердюк Л. З. Чинники внутрішньої мотивації учіння студентів ВНЗ. Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія. 2014. Випуск 679. С. 148–156.
Andrews T. C., Conaway E. P., Zhao J., Dolan E. L. Colleagues as change agents: How department networks and opinion leaders influence teaching at a single research university. CBE—Life Sciences Education. 2016. Vol. 15(2). https://doi.org/10.1187/cbe.15-08-0170
Asefer A., Abidin Z. Soft Skills And Graduates Employability In The 21st Century From Employers’ Perspectives: A Review Of Literature. International Journal of Infrastructure Research and Management. 2021. Vol. 9(2). Р. 44–59.
Brooks C., Young S. Are choice-making opportunities needed in the classroom? Using self-determination theory to consider student motivation and learner empowerment. International Journal of Teaching and Learning in Higher Education. 2011. Р. 48–59.
Dweck C. Mindset: The new psychology of success. New York : Random House. 2006. 320 р.
Fixsen D. L., Naoom S. F., Blase K. A., Friedman R. M., Wallace F. Implementation research: A synthesis of the literature (Louis de la Parte Florida Mental Health Institute Publication 231) Tampa : University of South Florida, National Implementation Research Network, 2005. 119 р.
Gallos M. R., Berg E. V. D., Treagust D. F. The effect of integrated course and faculty development: Experiences of a university chemistry department in the Philippines. International Journal of Science Education. 2005. Р. 985–1006
Graham S. Theories and Principles of Motivation / D.C. Berliner, R. C. Calfee (eds). Handbook of Educational Psychology. New York : Macmillan, 1996. P. 63–84.
Guay F., Ratelle C. F., Chanal, J. Optimal learning in optimal contexts: The role of self-determination in education. Canadian Psychology. 2008. Р. 233–240. doi: 10.1037/a0012758.
Krockover G. H., Shepardson D. P., Adams P. E., Eichinger D., Nakhleh M. Reforming and assessing undergraduate science instruction using collaborative action-based research teams. School Science and Mathematics. 2002. Р. 266–284.
Kuhl J. Volitional Aspects of Achievement Motivation and Learned Helplessness: Toward a Comprehensive Theory of Action Control. In B. A. Maher (Ed.), Progress in Experimental Personality Research (Vol. 13, pp. 99–171). New York : Academic Press. 1984.
Maslow A. Motivation and Personality. New York : Harper, 1996. 369 р.
Mook D. G. Motivation: The Organization of Action. New York : W.W. Norton & Company, 1995. 656 р.
Niemiec C. P., Ryan R. M. Autonomy, Competence, and Relatedness in the Classroom: Applying Self-Determination Theory to Educational Practice. Theory and Research in Education. 2009. Р. 133–144. http://dx. doi.org/10.1177/1477878509104318.
Porter A. L., Roessner J. D., Oliver S., Johnson D. A systems model of innovation processes in university STEM education. Journal of Engineering Education. 2006. Р. 13–24.
Rothland M. Warum entscheiden sich Studierende für den Lehrerberuf? Berufswahlmotive und berufsbezogene. Überzeugungen von Lehramtsstudierenden. In E. Terhart, H. Bennewitz, M. Rothland (Eds.), Handbuch der Forschung zum Lehrerberuf. 2014 Р. 349–385.
Rushin J. W., De Saix J., Lumsden A., Streubel D. P., Summers G., Bernson C. Graduate teaching assistant training: A basis for improvement of college biology teaching & faculty development. American Biology Teacher. 1997. Р. 86–90.
Ryan R. M., Deci E. L. Intrinsic and extrinsic motivations: Classic definition and new directions. Contemporary Educational Psychology. 2000. Р. 54–67. doi: 10.1006/ceps.1999.1020
Weber M. R., Lee J., Crawford A. A suggested best practices for enhancing performance of soft skills with entrylevel hospitality managers. Anatolia. 2020. Vol. 31(1). P. 76–87. https://doi.org/10.1080/13032917.2019.1703770
Weiss T. H., Feldman A., Pedevillano D. E., Copobianco B. The implications of culture and identity: A professor’s engagement with a reform collaborative. 2003. Р. 333–356.
Kok A., Ramautar J. R. , De Ruiter M. B. , Band G. P. H., Ridderinkhof K. R. ERP components associated with successful and unsuccessful stopping in a stop signal task. Psychophysiology. 2004. Vol. 41. Р. 9–20.
Waller D. A., Hazeltine E., Wessel J. R. (). Common neural rocesses during action stopping and infrequent stimulus detection: The frontocentral P3 as an index of generic motor inhibition. International Journal of Psychophysiology. 2019. 10.1016/j.ijpsycho.2019.01.004.
