ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ МЕШКАНЦЯМИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ЗОНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2023-2-5Ключові слова:
російська окупація, Чорнобильська зона відчуження, мешканці зони відчуження, переживання, емоційні стани, опановуюча поведінка, копінг-стратегіїАнотація
Стаття присвячена психологічним наслідкам російської окупації для мешканців Чорнобильської зони відчуження, яка з самого початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 р. була захоплена російськими військами. Мета дослідження – вивчення емоційних, семантичних, поведінкових складових переживання російської окупації мешканцями Чорнобильської зони. Теоретичними та методологічними основами дослідження стали положення психології переживання (V. Frankl, Ф. Василюк та ін.), дослідження психологічних наслідків війни (K. Miller, A. Rasmussen, Т. Титаренко та ін.) і російської окупації в Україні (А. Побідаш, Г. Щигельська та ін.). В емпіричному дослідженні поєднано номотетичний та ідеографічний підходи. Було використано методи: неформалізована бесіда; асоціативний експеримент на слово-стимул «окупація»; опитувальник опановуючої поведінки Р. Лазаруса. Проведений психосемантичний аналіз асоціацій досліджуваних показав, що мешканці зони відчуження пов’язують окупацію здебільшого з власними емоціями (серед них переважають страх і ненависть), воєнною атрибутикою, а також персоналізують її через образи російських військових. За результатами вивчення опановуючої поведінки було виявлено, що більшість досліджуваних долають стресові події свого життя за допомогою самоконтролю, пошуку соціальної підтримки, уникнення та позитивної переоцінки, тобто пасивних і соціальних стратегій. Менша частина досліджуваних долає труднощі шляхом прийняття відповідальності та планування вирішення проблем, і під час окупації вони чинили опір окупантам. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробці та апробації програми психологічної підтримки мешканців зони відчуження.
Посилання
Афанасьєва Н. Є. Особливості дистантного консультування представників постраждалих спільнот. Актуальні дослідження в сучасній вітчизняній екстремальній та кризовій психології: монографія. Харків, 2017. С. 430–445.
Мєдвєдєва О. В. Психологічні особливості переживання горя під час воєнних дій. Підготовка правоохоронців в системі МВС України в умовах воєнного стану. Харків, 2022. С. 205–207.
Моляко В. О. Психологічні наслідки чорнобильської катастрофи. Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Київ, 2010. Т. 12. Випуск 12. С. 8–21.
Оніщенко Н. В., Тімченко О. В. Особливості використання психологічних захисних механізмів та копінгстратегій цивільним населенням, постраждалим від надзвичайної ситуації воєнного характеру. Психологічний журнал. 2022. № 8. С. 81–92.
Папуча М. В. Проблеми психології переживання : монографія. Ніжин : Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2019. 191 с.
Пирог Г. В., Шмиглюк О. Г., Горбачук Ю. О. Особливості психологічних станів учасників антитерористичної операції / операції об’єднаних сил. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 3, Т. 2. С. 130–134.
Пирог Г., Бондаренко Т. Особливості зв’язку життєстійкості з копінг-стратегіями внутрішньо переміщених осіб. Габітус. 2023. Випуск 56.
Побідаш А. Ю. Особливості роботи психолога з цивільним населенням, яке пережило жахіття окупації. Актуальні дослідження в сучасній вітчизняній екстремальній та кризовій психології. Харків, 2017. С. 477–488.
Скрипкін О. Аспекти проявів негативних психологічних реакцій на реалії війни в українському суспільстві. Вісник Національного університету оборони України. 2022. № 69 (5). С. 135–143.
Титаренко Т. М. Особистість перед викликами війни: психологічні наслідки травматизації. Проблеми політичної психології : збірник наукових праць Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. Київ, 2017. Випуск 5. С. 3–10.
Лукомська С., Харченко Н. Специфіка психологічних травм російсько-української війни у контексті євроінтеграційних процесів. Виклики сучасної психологічної науки країн ЄС: перспективи інтеграції українського досвіду : Збірник тез методологічного семінару лабораторії методології і теорії психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ, 2022. С. 46–49.
Чабан О. С, Хаустова О. О. Медико-психологічні наслідки дистресу війни в України. Український медичний часопис. 2022. Вип. 4 (150). С. 1–8.
Щигельська Г. В., Боднар В. О. Загрози надзвичайних ситуацій на атомних електростанціях в умовах нового етапу російсько-української війни. Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки: збірник наукових праць. Тернопіль, 2022. С. 99–101.
Яковенко С. І. Психологія людини за умов радіоекологічного лиха. Київ, 1996. 172 с.
Frydenberg E. Coping competencies. Theory into Practice. № 200443 (1). P. 14–22.
Lazarus R. S. Cognitive and coping processes in emotion. Stress and coping. New York, 1997. P. 144–157.
Miller K. E., Rasmussen A. War exposure, daily stressors, and mental health in conflict and post-conflict settings: bridging the divide between trauma-focused and psychosocial frameworks. Social Science & Medicine. 2010. № 70 (1). P. 7–16.
Rizzi D., Ciuffo G., Landoni M., Mangiagalli M., Ionio C. Psychological and environmental factors influencing resilience among Ukrainian refugees and internally displaced persons: a systematic review of coping strategies and risk and protective factors. Front Psychol. 2023.
Zeidner M. Handbook of Coping: Theory, Research, Applications. New York, 1995. 728 p.