СОЦІАЛЬНА СТИГМАТИЗАЦІЯ ОСІБ ІЗ ШИЗОФРЕНІЄЮ

Автор(и)

  • Ксенія Гавриловська
  • Валерія Войтенко

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-2023-2-2

Ключові слова:

психічне здоров’я, шизофренія, образ, дискримінація, масова свідомість, стигматизація

Анотація

Однією з найбільш актуальних проблем у сфері психічного здоров’я є стигматизація осіб із психічними розладами. Соціальна стигматизація – це приписування певних особливостей, зазвичай, негативних, індивіду чи групі людей, якими вони можуть і не володіти. Стигматизація залежить від суспільних норм та нормативних очікувань. Стигматизація шизофренії може призвести до дискримінації та соціальної ізоляції. Тому важливо вивчати психосемантичні характеристики образу людини з шизофренією в масовій свідомості українців. Емпіричне дослідження, організоване методом вільного асоціативного експерименту дозволило виявити, що існує певна невизначеність та неконкретність у психосемантичних характеристиках зовнішності та поведінки людини із шизофренією. Результати факторного аналізу показали, що досліджувані молодого віку відчувають деякий дискомфорт і, одночасно, співчуття щодо людей із шизофренією. Найчастіше асоціаціями на словосполучення «людина із шизофренією» є: дивна, незвичайна, гіперактивна, сплутана свідомість, імпульсивна. Образ людини із шизофренією у молоді акцентує на незвичайності та нестандартності поведінки й мислення. Люди старшого віку більше схильні відчувати смуток, занепокоєння, розгубленість стосовно людей із шизофренією. Було названо такі психосемантичні характеристики образу людини із шизофренією: неохайність, неадекватність, порушення мовлення, замкнутість, зміни настрою, підозріла, параноїдальна, розгублена, агресивна. Найбільш значимими асоціаціями є «неадекватність», «порушення мовлення», «агресивність» та «неохайність». Цей образ є більш стигматизованим, на відміну від уявлень молоді. Він вказує на очікування небезпечної поведінки. Таким чином, уявлення про людину з шизофренією в масовій свідомості свідчать про відсутність знань про феномен шизофренії, його симптоматику та мають ознаки стигматизації. Перспективами нашого дослідженння є розробка психоедукаційних та просвітницьких заходів для представників різних вікових груп з метою протидії стигматизації та дискримінації осіб із психічними розладами.

Посилання

Goffman E. Stigma: notes on the management of spoiled identity. Englewood Cliffs, New Jersey : Prentice-Hall, 1963. 147 р.

Clement S, Schauman O, Graham T, Maggioni F, Evans-Lacko S, Bezborodovs N, Morgan C, Rüsch N, Brown JS, Thornicroft G. What is the impact of mental health-related stigma on help-seeking? A systematic review of quantitative and qualitative studies. Psychol Med. 2015. Vol. 45(1). Р. 11–27.

Corrigan P. W., Rao D. On the self-stigma of mental illness: stages, disclosure, and strategies for change. Can. Journal Psychiatry. 2012. Vol. 57(8). Р. 464–469.

O'Donnell, A.T., & Habenicht, A.E. Stigma is associated with illness self-concept in individuals with concealable chronic illnesses. British Journal of Health Psychology. 2022. Р. 136–158.

Stuart, Heather. Mental illness and employment discrimination. Current Opinion in Psychiatry. 2006. Vol. 19(5). Р. 522–526.

Stuart H. Stigma and work. Healthc Pap. 2004. Vol. 5(2). Р. 100–111.

Brouwers E. P. M. Social stigma is an underestimated contributing factor to unemployment in people with mental illness or mental health issues: position paper and future directions. BMC Psychol. 2020. Vol. 8(1). Р. 36.

Brown A. S. The environment and susceptibility to schizophrenia. Prog Neurobiol. 2011. Vol. 93(1). Р. 23–58.

Walsh E., Buchanan A., Fahy T. Violence and schizophrenia: examining the evidence. British Journal Psychiatry, 2002. Р. 490–500.

Owen P. R. Portrayals of schizophrenia by entertainment media: a content analysis of contemporary movies. Psychiatr Serv. 2012. Vol. 63(7). Р. 655–659.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-27

Номер

Розділ

ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ