МІЖЕТНІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

У статті представлено результати психосемантичного дослідження міжетнічного сприйняття українців в умовах війни. Вихідною передумовою є те, що війна як масштабний соціальний катаклізм трансформує структуру етнічної свідомості й посилює процеси колективної ідентифікації. На основі методики соціальної дистанції Е. Богардуса визначено рівень готовності українців до різних форм взаємодії з представниками одинадцяти етнонаціональних груп, серед яких – українці, поляки, німці, американці, білоруси, молдавани, румуни, турки, казахи, китайці та росіяни. Результати засвідчили чітку поляризацію свідомості за моделлю «свої – чужі».Найнижчий рівень соціальної дистанції виявлено щодо українців (1,1 бала), що свідчить про посилену національну консолідацію в умовах війни. Близькими групами також є поляки, німці й американці, яким приписуються соціально бажані риси, пов’язані з підтримкою України й уособленням європейських і трансатлантичних цінностей. Середній рівень дистанції характерний для білорусів, молдаван, румунів і турків, що вказує на амбівалентність сприйняття – поєднання історичної та географічної близькості з політичними й культурними бар’єрами. Водночас підвищена соціальна відстань зафіксована щодо казахів та особливо китайців, які асоціюються з пострадянським простором або з підтримкою рф. Максимальна відчуженість проявляється стосовно росіян (6,8 бала), що є безпосереднім наслідком війни й агресивної політики. Дослідження доводить, що сучасна структура міжетнічного сприйняття українців визначається не лише історико-культурними стереотипами, а передусім актуальним політичним контекстом. Війна стимулює переосмислення етнічних образів, зміцнює національну ідентичність і формує нову систему уявлень, у якій союзники інтегруються до кола «своїх», а агресори та їхні партнери належать до категорії «чужих». Таким чином, етнічна свідомість у сучасній Україні постає як динамічний феномен, що виконує функції колективної мобілізації, психологічної безпеки та цивілізаційного вибору.