МІЖЕТНІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-2025-6-6

Ключові слова:

ідентичність, національна ідентичність, нація, національність, міжетнічні відносини, стереотипи

Анотація

У статті представлено результати психосемантичного дослідження міжетнічного сприйняття українців в умовах війни. Вихідною передумовою є те, що війна як масштабний соціальний катаклізм трансформує структуру етнічної свідомості й посилює процеси колективної ідентифікації. На основі методики соціальної дистанції Е. Богардуса визначено рівень готовності українців до різних форм взаємодії з представниками одинадцяти етнонаціональних груп, серед яких – українці, поляки, німці, американці, білоруси, молдавани, румуни, турки, казахи, китайці та росіяни. Результати засвідчили чітку поляризацію свідомості за моделлю «свої – чужі».Найнижчий рівень соціальної дистанції виявлено щодо українців (1,1 бала), що свідчить про посилену національну консолідацію в умовах війни. Близькими групами також є поляки, німці й американці, яким приписуються соціально бажані риси, пов’язані з підтримкою України й уособленням європейських і трансатлантичних цінностей. Середній рівень дистанції характерний для білорусів, молдаван, румунів і турків, що вказує на амбівалентність сприйняття – поєднання історичної та географічної близькості з політичними й культурними бар’єрами. Водночас підвищена соціальна відстань зафіксована щодо казахів та особливо китайців, які асоціюються з пострадянським простором або з підтримкою рф. Максимальна відчуженість проявляється стосовно росіян (6,8 бала), що є безпосереднім наслідком війни й агресивної політики. Дослідження доводить, що сучасна структура міжетнічного сприйняття українців визначається не лише історико-культурними стереотипами, а передусім актуальним політичним контекстом. Війна стимулює переосмислення етнічних образів, зміцнює національну ідентичність і формує нову систему уявлень, у якій союзники інтегруються до кола «своїх», а агресори та їхні партнери належать до категорії «чужих». Таким чином, етнічна свідомість у сучасній Україні постає як динамічний феномен, що виконує функції колективної мобілізації, психологічної безпеки та цивілізаційного вибору.

Посилання

Васютинський В., Фролова О. Стереотипи взаємного сприймання етнічних українців і росіян. Російськомовна спільнота в Україні: соціально-психологічний аналіз : монографія / ред. : В.О. Васютинський ; НАПН України, Ін-т соц. та політ. психології. Київ : Імекс-ЛТД, 2012. C. 107–119.

Горбунова В.В. Психологічні особливості детермінації етнічної свідомості у юнацькому віці. Актуальні проблеми психології. Том 6 : Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога : збірник наукових праць / за заг. ред. С.Д. Максименка. Київ : BONA MENTE, 2002. Вип. 3. Частина 2. С. 60–65.

Кириченко В.В. Зміни стереотипів міжетнічного сприйняття українців північно-західного регіону в період з 2002 по 2015 рік. Studia Politologica Ucraino-Polona. Вип. 6. Житомир-Київ-Краків : Вид. О.О. Євинок, 2017. C. 137–144.

Кириченко В.В. Соціально-психологічний портрет поляків та українців в умовах війни (порівняльний аналіз). Психологічні студії. 2023. № 3. С. 51–56.

Кириченко В. Колективні травми українців та національна ідентичність. Журнал соціальної та практичної психології. 2024. № 4. С. 56–60.

Сардак А.Ю. Феномен національної ідентичності в умовах інформаційної війни. Журнал соціальної та практичної психології. 2024. № 3. С. 87–91.

Хазратова Н.В. Громадянська ідентичність у структурі особистісних ідентичностей. Проблеми політичної психології. 2015. Вип. 2. С. 112–125.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Номер

Розділ

ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ