ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ СТРАХІВ УКРАЇНЦІВ НА ТРЕТЬОМУ РОЦІ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ В КРАЇНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2025-5-10Ключові слова:
травматичний досвід, цивільне населення, страхи, тривожність, депресія, ПТСРАнотація
У статті представлено результати емпіричного дослідження, проведеного в лютому – квітні 2025 року за участю 815 українців, яке мало метою виявити особливості психоемоційного стану цивільного населення на третьому році повномасштабного вторгнення в країну. Проаналізовано особливості прояву станів тривоги, депресії та ПТСР, спираючись на наявність страхів та індивідуальний травматичний досвід респондентів. Дослідження дало змогу зафіксувати помірний рівень тривожності (9,2465), легкий рівень депресивних проявів (10,8344) та середній рівень прояву посттравматичних стресових симптомів (29,1896). Емоційна виснаженість (69,2%), апатія (42,7%), пригніченість (48,1%) та розлади сну (53,1%), а також дратівливість та агресія в ставленні до оточення (41,8%) виявлені як найбільш поширені скарги на психоемоційний стан. Установлено позитивні кореляційні зв’язки цих скарг на рівні значущості р < .001 із показниками рівня тривоги, депресивних проявів та наявністю посттравматичних стресових симптомів. Проаналізовано особливості травматичного досвіду за три роки повномасштабної війни та зазначено, що «досвід проживання в скрутних умовах (унаслідок терористичних подій в країні)», «втрата близьких та знайомих під час воєнних подій» та «втрата роботи» є найбільш значними складниками індивідуальної травматизації. «Відсутність перспектив у майбутньому», «страх окупації» та «страх втрати роботи» визначено предикторами як станів тривоги, так і депресії та ПТРС, що дає змогу інтерпретувати їх як ті, що зумовлюють прояви всіх трьох травматичних станів цивільного населення. Визначено перспективи подальшої роботи, які спричинені вдосконаленням програми психологічної допомоги цивільному населенню з урахуванням специфіки отриманих результатів.
Посилання
Алексіна Н., Герасименко О., Лавриненко Д., Савченко О. Українська адаптація шкали для оцінки генералізованого тривожного розладу GAD-7: досвід діагностики в умовах воєнного стану. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2024. № 11. С. 77–103.
Анкета здоров’я пацієнта (PHQ-9). Український переклад УІКПТ. Pfizer Inc.2012. URL: https://is.gd/dpYvW5.
Житло та житлові умови україн_ок: результати опитування. URL: https://cedos.org.ua/researches/zhytlo-tazhytlovi-umovy-ukrayin_ok-rezultaty-opytuvannya/
Загальні настрої українців під час війни (листопад-грудень 2024). URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/gen_opinion122024.html
Соболева Н., Злобіна О. Конфігурація страхів українців в умовах війни URL: https://isnasu.org.ua/popsci/021_Soboleva_Zlobina__Konfiguraciya_strahiv.php
Фролова Н. В. Психологічні особливості травматичного досвіду українців під час війни. Психологія і суспільство. 2024. № 1. С. 188–196.
Фролова Н. В. Структурна модель психологічної допомоги цивільному населенню під час війни в Україні. Габітус. 2025. № 69. С. 253–258.
Чого українці бояться більше за війну: результати опитування шокують. URL: https://society.comments.ua/ua/news/developments/chogo-ukrainci-boyatsya-bilshe-za-viynu-rezultati-opituvannya-shokuyut-758903.html
Bezsheiko V. Adaptation of the Clinician-Administered PTSD Scale and PTSD Checklist for Ukrainian population. PMGP [Internet]. 2016 Sep. 19 [cited 2024Nov.11];1(1):e010108.
Silver R. C., Holman E. A., Garfin D. R. Coping with cascading collective traumas in the United States. Nature Human Behaviour. 2021. Vol. 5. Р. 4–6.
Sparks S. W. Posttraumatic Stress Syndrome: What Is It? Journal of Trauma Nursing. 2018. Vol. 25(1). Р. 60–65. doi: 10.1097/JTN.0000000000000343. PMID: 29319653).