ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ І ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД

Автор(и)

  • Ганна Найдьонова Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Ганна Афузова Український державний університет імені Михайла Драгоманова
  • Валентина Кротенко Український державний університет імені Михайла Драгоманова

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-2024-3-16

Ключові слова:

прив’язаність, надійна прив’язаність, ненадійна прив’язаність, психічне здоров’я, психічні розлади

Анотація

У статті розглянуто проблему взаємозв’язку і взаємозумовленості прив’язаності та психічного здоров’я людини. Висвітлено теоретичні основи психологічного вивчення прив’язаності у дитячому віці, типологію прив’язаності у дітей. З’ясовано, що ненадійний тип прив’язаності стає фактором ризику виникнення проблем із психічним здоров’ям у дітей лише у взаємодії з іншими факторами, зокрема соціо-економічними. Також існують зв’язки між типом прив’язаності та психологічною травматизацією у дітей. З одного боку, ненадійна прив’язаність може виникнути внаслідок повторюваного, травматичного для дитини досвіду розлуки з піклувальником. З іншого – психотравмувальна ситуація може актуалізувати сформований у дитини тип прив’язаності. Розглянуто екстраполяцію теорії прихильності до стосунків у дорослому віці, а також значення типу прихильності для психічного здоров’я дорослих людей. Зроблено спробу визначити основні способи впливу стилю прив’язаності на психічне здоров’я дорослої людини: зокрема, це вплив на емоційну та когнітивну сферу, поведінку у різних сферах життя. Іншими словами, наявність ненадійної прив’язаності може виступати чинником невпевненості у собі, труднощів в емоційній сфері, проблем у міжособистісних стосунках тощо. Результати досліджень дозволяють дійти висновку, що ненадійний стиль прив’язаності є опосередковуючою ланкою між психічним здоров’ям особи та різними внутрішньоособистісними чинниками (зокрема самокритикою). Високий рівень самокритики знижує рівень психологічного благополуччя та якості життя осіб із психічними розладами (депресія, соціальна тривога, харчові розлади, несуїцидальна самоушкоджуюча поведінка, ПТСР, БАР, межовий розлад особистості). Саме тому клінічні інтервенції, спрямовані на збільшення надійності прив’язаності, можуть сприяти пом’якшенню психопатологічних симптомів, а також утриманню терапевтичних стосунків із різними категоріями клієнтів задля збереження їхнього психічного здоров’я.

Посилання

Довідник діагностичних критеріїв DSM-5 від Американської психіатричної асоціації. Львів : Галицька Видавнича Спілка, 2023. 536 с.

МКХ-11. Розділ 06: Психічні і поведінкові розлади та порушення нейропсихічного розвитку (статистична класифікація) / за заг. ред. В.Д. Мішиєва). Київ : МОРІОН, 2023. 304 с.

Психологічна підтримка та допомога дітям, які пережили травматичні події : навчально-методичний посібник / за заг. ред. О. Калашник. Київ : 2022. 100 с.

An Attachment Theoretical Framework for Personality Disorders [K. Levy, B. Johnson, T. Clouthier et al.]. Canadian Psychology. 2015. Vol. 56. № 2. P. 197–207.

Bifulco A., et al. Characteristics of severe life events, attachment style, and depression – Using a new online approach. British Journal of Clinical Psychology. 2019. Vol. 58. Issue 4. P. 427–439.

Blatt S., Levy K. Attachment Theory, Psychoanalysis, Personality Development, and Psychopathology. Psychoanalytic Inquiry. 2003. March. P. 104–152.

Cervera-Solís V.I., Muñoz Suárez M.A., Cortés Sotres J.F., Hernández Lagunas J.O., Díaz-Anzaldúa A. Attachment styles predict personality traits according to a pilot study of patients with anxiety and mood disorders. Salud mental. 2022. Vol. 45 № 5. DOI: https://doi.org/10.17711/SM.0185-3325.2022.03

Ciocca G., Pelligrini F., Mollaioli D., Limoncin E., Sansone A., Colonnello E., Jannini E. A., Fontanesi L. Hypersexual behavior and attachment styles in a non-clinical sample: The meditation role of depression and post-traumatic stress symptoms. Journal of Affective Disorders. 2021. Vol. 293. P. 399–405.

Cox B.J., Fleet C., Stein M.B. Self-criticism and social phobia in the US national comorbidity survey. Journal of Affective Disorders. 2004. Vol. 82. Issue 2. P. 227–234.

Cox B.J., MacPherson P.S., Enns M.W., McWilliams L.A. Neuroticism and self-criticism associated with posttraumatic stress disorder in a nationally representative sample. Behavior Research and Therapy, 2004. Vol. 42 (1). P. 105–114. https://doi.org/10.1016/S0005-7967(03)00105-0.

Coan J.A. Toward a neuroscience of attachment. In Cassidy J, Shaver PR, editors. Handbook of attachment: theory, research, and clinical applications. New York : Guilford. 2008. P. 241–268.

Coan J.A., Sbarra D.A. Social Baseline Theory: The Social Regulation of Risk and Effort. Current Opinion in Psychology. 2015. № 1. P. 87–91.

de Sanctis F., Mesurado B. Attachment Style and Empathy in Late children, Adolescents, and Adults: Metaanalytic Review. The International Journal of Psychological Research (Medellin). 2023. Vol. 15 (2). P. 114–129.

Egeland B., Sroufe A., Carlson E., Collins A. The Development of the Person: The Minnesota Study of Risk and Adaptation from Birth to Adulthood. New York : The Guilford Press 2005. 384 р.

Francis-Raniere E.L., Alloy L.B., Abramson L.Y. Depressive personality styles and bipolar spectrum disorders: Prospective tests of the event congruency hypothesis. Bipolar Disorders. 2006. 8 (4). P. 382–399.

Gidhagen Y., Holmqvist R., Philips B.. Attachment style among outpatients with substance use disorders in psychological treatment. Psychology and Psychotherapy. 2018. Vol. 91. Issue 4. P. 490–508.

Gillath O., Karantzas G., Fraley R.C. Adult Attachment: A Concise Guide to Theory and Research. New York : Academic Press, 2016.

Hazan C., Shaver P. Romantic love conceptualized as an attachment process. Journal of Personality and Social Psychology. 1987. Vol. 52 (3). P. 511–524.

Michaeli Y., Hakhmigari K M., Dickson D.J., Scharf M., Shulman S. The role of change in self-criticism across young adulthood in explaining developmental outcomes and psychological wellbeing. Journal of Personality. 2019. Vol. 87 (4). P. 785–798.

Mikulincer M., Shaver P.R. An attachment perspective on psychopathology. World Psychiatry. 2012. Vol. 11 (1). P. 11–15. DOI: 10.1016/j.wpsyc.2012.01.003.

Kauser S., Keyte R., Regan A., Nash E. F., Fitch G., Mantzios M., Egan H. Exploring associations between selfcompassion, self-criticism, mental health, and quality of life in adults with cystic fibrosis: Informing future interventions. Journal of Clinical Psychology in Medical Settings. 2022. Vol. 29 (2). P. 332–343.

Rogier G., Muzi S., Morganti W., Pace S. C. Self-criticism and attachment: A systematic review and meta-analysis. Personality and Individual Differences. 2023. Vol. 214. https://doi.org/10.1016/j.paid.2023.112359

Spence R., Jacobs C., Bifulco A. Attachment style, loneliness, and depression in older age. 2018. Aging & Mental Health. 2018. Vol. 24. Issue 5. P. 837–839. https://doi.org/10.1080/13607863.2018.1553141

Torgersen S. The nature (and nurture) of personality disorders. Scandinavian Journal of Psychology. 2009. Vol. 50. Issue 6. P. 624–632.

Wenar C., Kerig P. Developmental psychopathology: From infancy through adolescence. McGraw-Hill, 2000.

Wilson A.C., Mackintosh K., Power K. et al. Effectiveness of self-compassion related therapies: A systematic review and meta-analysis. Mindfulness. 2019. № 10. P. 979–995.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-29