ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ СУБ’ЄКТИВНИХ ОРІЄНТИРІВ У ПРОЦЕСІ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗА УМОВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2024-3-6Ключові слова:
інформація, задача, стратегія, творче мислення, образ-орієнтир, конструюванняАнотація
Акцентується увага на домінуючій якості творчого мислення – генеруванні нових ідей. Співвідноситься інтерпретація терміна «дивергентність» у працях Дж. Гілфорда і поняття «дивергенція», розробленого вченими у природничих науках. Наголошується на важливості реалізації найбільш фундаментальних тенденцій функціонування будь-якої системи з метою розробки нових підходів до методології дослідження творчої мисленнєвої діяльності людини. Розглядається взаємодія таких компонентів когнітивної системи, як логічний та інтуїтивний, поняття випадковості має відносний характер. Відповідно аналізуються два типи знань: інтуїтивний і логічний. Здійснюється аналіз процесів стратегіального мислення, виокремлюються три основні його складники: а) реакція на нове; б) інтуїтивний прогноз щодо перспектив залучення цього нового з метою вирішення проблеми; в) реалізація творчого інструментарію особистості щодо побудови шуканої конструкції відповідно до заданих вимог. Обґрунтовується схема трансформації створюваних у процесі конструювання образів: а) задача; б) праобраз; в) прообраз; г) образ-проект. Розглядаються індивідуальні, особистісні детермінанти стратегіального мислення. Показано, що розв’язування задач на вільне конструювання є інструментом психологічного дослідження ролі суб’єктивних орієнтирів у процесі творчого мислення особистості. Презентується авторський методичний засіб вивчення функціонування суб’єктивних орієнтирів у процесі творчої мисленнєвої діяльності учнів в ускладнених інформаційних умовах. Подається характеристика трьох рівнів конструктивної активності учнів у вирішенні експериментальної задачі. Встановлено, що реалізація ускладнюючих інформаційних вимог виявляє позитивний стимулюючий вплив на генерування учнями задумів стосовно другого типу конструктивної активності. Домінуючою є тенденція до зменшення кількості задумів, розроблених досліджуваними за умов дотримання додаткових ускладнюючих вимог. Визначено особливості структурно-функціонального аналізу учнями актуальної інформації у процесі трансформації шуканого образу. Встановлено мотиваційні детермінанти творчого мислення школярів. Показано, що суб’єктивний орієнтир у вирішенні експериментальної задачі досліджуваними може стати домінуючим вектором творчого пошуку, забезпечуючи конструювання оригінального розв’язку.
Посилання
Моляко В.О. Проблема функціонування творчого сприймання за умов надлишку інформації різної модальності і значущості. Актуальні проблеми психології. 2013. Т. ХІІ. Психологія творчості. Вип. 16. С. 7–19.
Функціонування творчого мислення в інформаційно-віртуальному просторі суб’єкта : монографія / В.О. Моляко, Ю.А. Гулько, Н.А. Ваганова та ін. ; за ред. В.О. Моляко. Київ, 2021. 165 с.
Dorfman L. A metaindividual model of creativity. New directions in aesthetics, creativity, and the arts / Eds. P. Locher, C. Martindale, L. Dorfman. New York : Baywood Publishing Co, 2005. P. 105–122.
Dorfman L., Martindale C., Gassimova V., Vartanian O. Creativity and speed of information processing: A double dissociation involving elementary versus inhibitory cognitive tasks. Personality and Individual Differences. 2008. № 44. P. 1382–1390.
Guilford J.P. The nature of human intelligence. New York : McGraw-Hill, 1967.