ІМІТАЦІЙНІСТЬ У СИСТЕМІ ЛОГІКО-СМИСЛОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-2024-3-4Ключові слова:
мислення, смисл, імітація, інформаційна невизначеність, логіко-смисловий зв’язок, смислове реконструюванняАнотація
У статті аналізується нерівномірний характер мислительного процесу. Зокрема, досліджується специфіка смислової імітаційності, визначаються її абсолютні показники, динамічні властивості, фіксується вплив на формування загального смислу. Діагностичним інструментом є авторська методика текстових розривів. Участь у дослідженні взяли 104 особи юнацького віку. Встановлено низькі абсолютні показники смислової імітаційності (4% логіко-смислових зв’язків імітаційного змісту). До імітаційності вдаються 40% досліджуваних. Системно використовують імітаційність 6% досліджуваних. У динамічному аспекті наявна тенденція до зниження застосування імітаційності, але ця тенденція не має статистичної значущості. Водночас виразною є тенденція до використання імітаційного зв’язку з попереднім реченням порівняно з наступним (р≤0,01). Водночас імітаційність має помірні обернені взаємозв’язки з логічністю (-0,3) та ефазивністю, або смисловою кристалізованістю (-0,4). На підставі того, що імітаційність має прямий помірний зв’язок зі смисловими розривами (0,35), ми припускаємо, що вона є альтернативою виходу зі смислових тупиків, однак коефіцієнт детермінації (R2) між ними має варіювання на рівні 12% змінних, що є незначним показником. Більш прикметним стає те, що імітаційність на 43% зумовлює загальний смисловий коефіцієнт. Необхідно зауважити, що рівень кореляційного зв’язку між імітаційністю та смисловим коефіцієнтом є сильним та оберненим (-0,65). Це виразно суперечить низьким абсолютним показникам імітаційності. Нами висловлено припущення про природну інтегрованість феномену імітаційності у мислительному процесі, його відповідність динаміці індивідуальної траєкторії вироблення логіко-смислових зв’язків.
Посилання
Мазяр О. «Методика текстуальних розривів» як метод вивчення процесуальних характеристик мислення. Функціонування творчого мислення в умовах інформаційної невизначеності : матеріали ХХІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 30 травня 2023 р. / за ред. В.О. Моляко. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2023. С. 67–69.
Мазяр О.В. Особистісний дисонанс: системний аналіз : монографія. Житомир : Видавець О.О. Євенок, 2020. 332 с.
Мазяр О.В. Смислова імітаційність у процесі мислення. Проблеми гуманітарних наук. Психологія. 2023. № 51. С. 76–81.
Мазяр О. Розробка інструментарію для діагностики процесуальних характеристик мислення. Суспільство для психічного здоров’я особистості: взаємодія родини, освіти, громади : Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (Україна, Житомир, 24 листопада 2022 р.) / ред. колегія: Г. Пирог, Н. Портницька, І. Тичина. Житомир : Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2023. С. 162–163.
Acar S., Runco M.A. Divergent thinking: New methods, recent research, and extended theory. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2019. Vol. 13 (2). Р. 153–158.
Grusec J.E. Social learning theory and developmental psychology: The legacies of Robert Sears and Albert Bandura. Developmental Psychology. 1992. Vol. 28 (5). Р. 776–786.
Kao C.-Y. Examining the attribute inheritance in Janusian thinking: An intensional study on the mechanisms of combining opposite concepts. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2023, Jan 02.
Moore D.A. Overprecision is a property of thinking systems. Psychological Review. 2022. May 05.
Petroviс M.B., Žeželj I. Thinking inconsistently: Development and validation of an instrument for assessing proneness to doublethink. European Journal of Psychological Assessment. 2022. Vol. 38 (6). Р. 463–475.
The Imitative Mind. Development, Evolution and Brain Bases / Edited by A.N. Meltzoff. Cambridge : Cambridge University Press, 2002.
Zeitlen D.C., Silvia P.J., Kane M.J., Beaty R.E. The creative mind in daily life: How cognitive and affective experiences relate to creative thinking and behavior. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2022, Dec. 15.