ВИДОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ФЛОРИ ЗАХІДНО-ГЛИНЯНСЬКОЇ ДІЛЯНКИ ДУБРІВСЬКОГО РОДОВИЩА ПЕРВИННИХ КАОЛІНІВ
DOI:
https://doi.org/10.35433/naturaljournal.1.2023.60-70Ключові слова:
флористичне різноманіття, родовище каолінів, відновлювана рослинність.Анотація
У публікації описуються результати дослідження флори відновлюваної та трансформованої рослинності Західно-Глинянської ділянки Дубрівського родовища первинних каолінів. Авторами було визначено видовий склад вищих судинних рослин та мохів досліджуваної території. Також зроблено короткий аналіз екологічних особливостей поширення окремих видів чи їхніх систематичних груп. Зокрема, було встановлено зв'язок між особливостями структури екосистем та співвідношеннями представників різних родин рослин, а також побудовано синтаксономічну схему рослинних угруповань за принципами еколого-флористичної школи Браун-Бланке. Під час дослідження було виявлено 151 представник флори. Серед них 143 види вищих судинних рослин із 33 родин та 9 видів мохів із 7 родин. Найбільш численними є родини Poaceae (24 види), Asteraceae (21 вид), Rosaceae (14 видів) та Fabaceae (10 видів). Рослинність досліджуваної території належить до 13 класів, 19 порядків, 35 союзів, 40 асоціацій. В процесі природного відновлення рослинного покриву у вигляді первинних автогенних сукцесій відбувається активна перебудова оселищ із постійним переформатуванням упаковки еконіш. Утворюються незайняті еконіші, які потенційно можуть бути заселені, як раритетними представниками біоти та оселищами, так і небезпечними синантропними видами. Наприклад, такі оселиша стають вразливими для проникнення інвазійних видів-трансформерів, які несуть загрозу раритетним компонентам біоти, процесам стійкості екосистем, сільському господарству та здоров’ю людей. У зв’язку із цим, території, на яких ведеться активний видобуток корисних копалин або які відновлюються після його припинення, повинні бути під постійним моніторингом, щодо флористичного та фітоценотичного різноманіття. На території не виявлено видів, внесених у Червоний список МСОП, Європейський Червоний список, додатки та резолюції до Бернської конвенції, Червону книгу України та до переліку регіонально рідкісних видів. На території виявлено інвазійний вид-трансформер Solidago canadensis. Він знаходиться на ранніх стадіях проникнення та перетворення оселищ відновлюваної природної рослинності.
Посилання
Дідух Я. П. Оцінка стійкості та ризиків втрати екосистем. Наукові записки НаУКМА, 2014. Т. 158. Біологія та екологія. С. 54-60.
Дідух Я. П. Основи біоіндикації. Київ : Наукова думка, 2012. 342 с Дідух Я. П., Плюта П. Г. Фітоіндикація екологічних факторів. Київ, 1994. 280 с.
Дідух Я. П., Ромащенко К. Ю. Теорія еконіші. Вимір широти та перекриття. Укр. ботан. журн., 2001. Т. 58. № 5. С. 529–542.
Продромус рослинності України / Д. В. Дубина та ін. Київ: Наукова думка, 2019. 784 с.
Категорії та критерії червоного списку МСОП: Версія 3.1. 2-ге вид. Пер. з англ. Київ, 2017. 36 с.
Мельник В. І., Баранівський О. Р., Харчишин В.Т., Корнійчук В. С., Тітова О. Т., Хом’як І. В. Флористичні знахідки на Житомирському Поліссі. Інтродукція рослин, 2009. № 2. С. 3–8.
Мінерально-сировинна база Житомирської області. Надра. URL: https://eprdep.zht.gov.ua/ND2014-7.htm (дата звернення: 11.10.2022). Мосякін С.Л. Рослини України у світовому Червоному списку. Укр. ботан. журн., 1999. Т. 56, № 1. С. 79–88.
Доброчаева Д.Н. и др. Определитель высших растений Украины. К.: Наукова думка, 1987. 548 с.
Про затвердження Інструкції із застосування "Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ каолінів". URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0016-07 (дата звернення: 11.10.2022).
Хом’як І. В., Онищук І. П., Коцюба І. Ю., Брень А. Л., Шкилюк Ю. В. Рецензія на монографічне видання «Продромус рослинності України» . Екологічні науки, 2020. №2(29). Т. 1 . С. 170–173.
Хом’як І. В. Вплив інвазій видів-трансформерів на динаміку рослинності перелогів Українського Полісся. Біоресурси і природокористування, 2018. Т. 10, № 1- 2. С. 29–35.
Хом’як І. В. Вплив умов середовища на напрям первинних сукцесій в районі виходів лесових порід Правобережного Полісся. Питання біоіндикації та екології, 2015. Вип. 20, № 1. С. 35–46.
Хом’як І. В. Динаміка флори перелогів Українського Полісся. ScienceRise: Biological Science, 2018. №1 (10). С 8–13.
Хом’як І. В. Особливості антропогенного впливу на природну динаміку екосистем Українського Полісся. Екологічні науки, 2018. №1 (20), том 2. С. 69–73.
Хом’як І. В. Характеристика асоціацій Agrostio-Populetum tremulae та Epilobio- Salicetum capreae класу Epilobietea angustifolii для Правобережного Полісся. Український ботанічний журнал, 2016. №4. С. 239–254.
Хом’як І. В., Василенко О. М., Гарбар Д. А., Андрійчук Т. В., Костюк В. С., Власенко Р. П., Шпаковська Л. В., Демчук Н. С., Гарбар О. В., Онищук І. П., Коцюба І. Ю. Методологічні підходи до створення інтегрованого синфітоіндикаційного показника антропогенної трансформації. Екологічні науки, 2020. № 5 (32), Т. 1 . С. 136–141.
Хом’як І. В., Гарбар Д. А., Андрійчук Т. В., Костюк В. С., Власенко Р. П. Динаміка відновлюваної рослинності піщаних кар’єрів Житомирського Полісся. Екологічні науки, 2021. № 6 (39). С 204–207.
Хом'як І. В. Синтаксономія відновлюваної рослинності кар'єрів Центрального Полісся. Український ботанічний журнал, 2022. № 79 (3). С. 142–153.
Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха. К.: Глобалконсалтинг, 2009. 900 с.
Davies C. E., Moss D., Hill M. O. EUNIS Habitat Classification Revised. Report to the European Environment Agency, European Topic Centre on Nature Protection and Biodiversity. Paris, 2004. 310 p.
Hennekens S. Turboveg for Windows. 1998–2007. Version 2. Wageningen: Inst. voor Bos en Natur, 2009. 84 p.
Mosyakin S. L., Fedoronchuk M. M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kiev, 1999. 345 p.
Westhoff V, Maarel E. van der. The Braun-Blanquet approach. Handbook of Vegetation Science. Part V: Ordination and Classification of Vegetation / Ed. By R.H. Whittaker. The Hague, 1973. P. 619–726.
