ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ, ЯКІ ПЕРЕХВОРІЛИ НА ГРВІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.4.2023.8Ключові слова:
дитяче населення, гострі респіраторні вірусні інфекції, пульс, артеріальний тиск, систолічний об’єм крові, хвилинний об’єм крові, серцево-судинна система, антропометрія.Анотація
Грип і гострі респіраторні вірусні інфекції є однією з актуальних проблем медико-біологічної науки, що зумовлено високим рівнем захворюваності серед дорослого населення, а також високим рівнем захворюваності та віддаленими ускладненнями серед дітей раннього віку. Практично кожна дитина щорічно не по одному разу переносить епізоди гострих вірусних респіраторних інфекцій або грипу. Хоча вірус у першу чергу уражає легені й у клінічних проявах захворювання переважають респіраторні симптоми, проте він суттєво впливає на ризик розвитку та клінічний перебіг хвороби серця та судин, які є складниками кардіореспіраторного апарату людського організму. Мета дослідження – з’ясувати особливості діяльності серцево-судинної системи молодших школярів, які перехворіли на гострі вірусні респіраторні інфекції. Функціональний стан ССС характеризували такі показники: частота серцевих скорочень, артеріальний тиск (систолічний та діастолічний), пульсовий тиск, систолічний об’єм крові, хвилинний об’єм крові. Досліджували антропометричні показники за загальноприйнятими методиками. Дослідження проведено у групі молодших школярів (7–10 років) загальною кількістю 140 осіб, хлопчиків та дівчаток. Усі учасники дослідження були розподілені на дві групи. Перша група – діти, які перехворіли на ГРВІ (70 осіб), та група, які не хворіли (70 осіб). Для проведення дослідження було отримано згоду батьків дітей. Показники центральної гемодинаміки у молодших школярів, які перехворіли на гострі вірусні респіраторні інфекції, мали достовірні зміни, а саме збільшення частоти серцевих скорочень, систолічного та діастолічного тисків, хвилинного об’єму крові, що вказує на функціональне навантаження серцево-судинної системи. Отримані результати вказують, що у дітей, які перехворіли на гострі вірусні респіраторні інфекції, відзначається функціонально-адаптаційне виснаження. Антропометричні характеристики не зазнали суттєвих змін під впливом патофізіологічного процесу, який був викликаний ГРВІ.
Посилання
Андрікевич І. І. Гострі респіраторні інфекції в дітей: сучасні тенденції противірусної терапії. Сучасна педіатрія. 2021. № 6(118). С. 61–66. Гельсінська декларація Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об’єкта дослідження». Документ 990_005, редакція від 01.10.2008. [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005 (дата звернення: 05.11.2021).
Жарінова О., Іваніва Ю., Куця В. Функціональна діагностика / за ред. О. Жарінової. Київ: Четверта хвиля, 2021. 784 с.
Загальна декларація про біоетику та права людини / Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури: відділ етики науки і технології: сектор соціальних і гуманітарних наук. 2005. 12 с. [Електронний ресурс]. URL: http://unesdoc.unesco.org/ images/0014/001461/146180r.pdf (дата звернення: 05.11.2021).
Крамарьов С. О. Гостра респіраторна вірусна інфекція у дітей: які інструменти в руках педіатрів. Педіатрія: погляд фахівця. 2021. № 4(60). С. 20–21.
Слабкий Г. О., Дудник С. В. Тенденції стану здоров’я дитячого населення та доступності медичної допомоги. Вісник соціальної гігієни та Організації охорони здоров’я України. 2018. № 2(76). С. 8–13.
Фізичний розвиток дітей раннього віку: методичні вказівки / Т. В. Фролова та ін. Харків: ХНМУ, 2020. 32 с.
Bitzan M., Zieg J. Influenza-associated thrombotic microangiopathies. Pediatr Nephrol. 2018. Vol. 33. № 11. P. 2009–2025. https://doi.10.1007/s00467-017-3783-4.
Duan J., Wu Y., Liu C., Yang C., Yang L. Deleterious effects of viral pneumonia on cardiovascular system. Eur Heart J. 2020 41. № 19. P. 1833–1838. https://doi.10.1093/eurheartj/ehaa325.
Hauge S. H., Bakken I. J., de Blasio B. F., Håberg S. E. Risk conditions in children hospitalized with influenza in Norway, 2017–2019. BMC Infect Dis. 2020 20, № 1. P. 769. https://doi.10.1186/ s12879-020-05486-6.
Hoy G., Kuan G., López R., Sánchez N., López B. The Spectrum of Influenza in Children. Clin Infect Dis. 2023 76, № 3. P. 1012–1020. https://doi.10.1093/cid/ciac734.
Kalil A. C., Thomas P. G. Influenza virus-related critical illness: pathophysiology and epidemiology. Crit Care. 2019 23, № 1. P. 258. https://doi.10.1186/s13054-019-2539-x.
Protonotarios A., Marelli-Berg F. Influenza-associated cardiac injury: a disease of the cardiac conduction system? Cardiovasc Res. 2021 117, № 3. P. 643–644. https://doi.10.1093/cvr/cvaa174.
Ryu S., Cowling B.J. Human Influenza Epidemiology. Cold Spring Harb Perspect Med. 2021 Vol. 11, № 12. a038356. https://doi.10.1101/cshperspect.a038356.
Tuckerman J., Misan S., Crawford N. W., Marshall H. S. Influenza in Children With Special Risk Medical Conditions: A Systematic Review and Meta-analysis. Pediatr Infect Dis J. 2019 Vol. 38, № 9. P. 912–919. https://doi.10.1097/INF.0000000000002405.
Watanabe S., Hoshina T., Kojiro M., Kusuhara K. The recent characteristics of influenza-related hospitalization in Japanese children. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2021 40, № 9. P. 2011–2015. https://doi.10.1007/s10096-021-04208-3.
