ВПЛИВ АДАПТИВНИХ ГОРМОНІВ НА ВМІСТ МАГНІЮ В ПАНКРЕАТИЧНИХ ОСТРІВЦЯХ, ТИМУСІ ТА ЛІМФОЦИТАХ КРОВІ ТВАРИН ЗІ СТРЕПТОЗОТОЦИН-ІНДУКОВАНИМ ДІАБЕТОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.4.2023.1Ключові слова:
інсулярний апарат, імунна система, магній, функціональні зв’язки.Анотація
В основі цукрового діабету, що є одним із найпоширеніших захворювань ендокринної системи, лежать глибокі порушення обміну речовин, у тому числі мінерального. Актуальність досліджень умісту внутрішньоклітинного магнію зумовлена значенням цього металу для функціонування інсулярного апарату та імунної системи, а також залученням останньої у механізми розвитку інсулінозалежного цукрового діабету. Метою дослідження є вивчення змін умісту магнію в панкреатичних острівцях, тимусі та лімфоцитах крові тварин зі стрептозотоцин-індукованим діабетом під час уведення адаптивних гормонів (інсуліну, адреналіну та преднізолону). Розроблення у нашій лабораторії цитохімічної реакції люмомагнезону на магній у клітинах крові, підшлункової і вилочкової залоз дало змогу провести такі дослідження. Кореляційний аналіз проводили для оцінки ступеня зв’язку між змінами досліджених показників. Установлено, що введення діабетогенного агента стрептозотоцину призводило до розвитку дефіциту магнію в панкреатичних клітинах β, тимусних епітеліальних клітинах і лімфоцитах крові мишей і щурів. Призначення адаптивних гормонів частково корегувало магнієву недостатність у досліджених клітинах діабетичних тварин. У піддослідних мишей і щурів більш виражений ефект спостерігався у випадку сполученої дії цих гормонів. Проведений кореляційний аналіз засвідчив достовірну позитивну кореляцію змін кількості металу в досліджених клітинах тварин, що вказує на наявність тісних імунно-інсулярних взаємин. Практичне значення роботи полягає у тому, що отримані результати можуть бути використані для уточнення алгоритму діагностики цукрового діабету та подальшого проведення заходів патогенетичного лікування цього захворювання.
Посилання
Гурський А. Й., Каськів М. В. Екологічні та соціальні проблеми як наслідок розвитку ендокринної патології. Бюлетень Національного університету водного господарства та природокористування. 2021. Т. 95(3). С. 47–57. https://doi.org/10.31713/vs320214.
Теоретичні основи цукрового діабету / Г. О. Сіренко та ін. Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія «Хімія». 2019. Вип. ХХIII. С. 4–70.
Тронько М. Д., Большова О. В., Соколова Л. К. Цукровий діабет 1-го типу: етіологія, патогенез, клініка, діагностика та лікування. Практикуючий лікар. 2021. Т. 10(3). С. 26–35.
de Sousa Melo S. R., Dos Santos L. R., da Cunha Soares T., Cardoso B. E. P, da Silva Dias T. M., Morais J. B. S., de Paiva Sousa M., de Sousa T. G. V., da Silva N. C., da Silva L. D., Cruz K. J. C., do Nascimento Marreiro D. Participation of magnesium in the secretion and signaling pathways of insulin: an updated review. Biol. Trace Elem. Res. 2022. V. 200(8). Р. 3545–3553. https://doi.org/10.1684/ mrh.2022.0214.
De Valk H. W. Magnesium in diabetes mellitus. Neth. J. Med. 1999. V. 54. P. 39–52. https://doi. org/10.1016/S0300-2977(99)00005-4.
Geenene V., Brilot F., Lonis, Hansenne C.I., Renard Ch., Martens H. Importance of a thymus dysfunction in the pathophysiology of type 1 diabetes. Kev. Med. Liege. 2005. V. 60(5–6). Р. 291–296.
Ingelfinger J. R., Jarcho J. A. Increase in the Incidence of Diabetes and Its Implications. N. Engl. J. Med. 2017. V. 376(15). Р. 1473–1474. https://doi.org/10.1056/NEJMe1616575.
Pelczyńska M., Moszak M., Bogdański P. The role of magnesium in the pathogenesis of metabolic disorders. Nutrients. 2022. V. 14(9). Р. 1711–1714. https://doi.org/10.3390/nu14091714.
Picone G., Cappadone C., Farruggia G., Malucelli E., Iotti S. The assessment of intracellular magnesium: different strategies to answer different questions. Magnes Res. 2020. V. 33(1). С. 1–11 https://doi.org/10.1684/ mrh.2020.0464.
Roep B.O., Thomaidou S., van Tienhoven R., Zaldumbide A. Type 1 diabetes mellitus as a disease of the β-cell (do not blame the immune system?). Nat. Rev. Endocrinol. 2021. V.17(3). Р. 150–161. https:// doi.org/10.1038/s41574-020-00443-4.
Saglietti F., Girombelli A., Marelli S., Vetrone F., Balzanelli M.G., Tabaee Damavandi P. Role of magnesium in the intensive care unit and immunomodulation: a literature review. Vaccines (Basel). 2023. V. 11(6). Р. 1112–1122. https://doi.org/10.3390/vaccines11061122.
Van Laecke S. Hypomagnesemia and hypermagnesemia. Acta Clin. Belg. 2019. V. 74(1). Р. 41–47. https://doi.org/10.1080/17843286.2018.1516173.
