FORMATION OF A LOCAL LEVEL ECOLOGICAL NETWORK ON THE EXAMPLE OF DESIGNING THE ECOLOGICAL NETWORK OF THE VIZHNYTSIA DISTRICT OF THE CHERNIVTSI REGION
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.6.2023.12Keywords:
ecological corridor, key area, natural core, buffer zone, ecological networkAbstract
Forming an ecological network represents a highly efficient approach to safeguarding biological and landscape diversity. Nevertheless, while this matter is frequently brought up at national and regional scales, it still demands the involvement of scientists at the local level. In the context of decentralisation reform, ensuring an environmentally safe environment has become a concern for community leaders. This makes the development and study of ecological networks both scientifically relevant and practically significant. After all, to achieve sustainable development, it is imperative to establish an environmental development strategy that enables a territorial community to operate at full capacity. The article presents a proposal for an ecological network in the recently established Vyzhnytsia administrative district of the Chernivtsi region. The proposal includes specific details down to the level of territorial communities and considers the region’s geographical features, population diversity, and economic development. The Vyzhnytsia district contains several elements of the local ecological network, including key areas such as forests, ecological corridors such as watercourses, rivers, their valleys, floodplain and meadow areas, as well as protective or transitional buffer zones which may include hayfields, pastures and less frequently cultivated agricultural fields. Such buffer zones contribute towards support for areas that are immediately surrounding human activity. The woodlands of the Pokutsko-Bukovyna Carpathians and the Bukovyna foothills constitute the natural nucleus of the local ecological network of the Vyzhnytsia district. Additionally, there are restoration areas such as the National Parks «Vyzhnytskyi» and «Cheremoskyi», and the Zubrovytsia Reserve. Three main hydrological eco-corridors have been identified in the area, namely the Cheremosh eco-corridor, the Siret eco-corridor, and the Suceava eco-corridor (the latter two are interstate). The Bukovyna Ecocorridor, which was established by specialists from Vyzhnytsia National Park and zoologists from the Zubrovytsia Reserve following research in 2010, deserves particular attention. Several local eco-corridors have been identified, including Putyla, Mihidra-Mikhoderka, Korytnytsia, Berezhnytsia-Berezhonka, Psyareva, Hlybochok and Brusnytsia, all of which are integral components of both regional and national ecological networks.
References
Білоконь М.В., Іваненко І.Б., Кохан О.М., Масікевич Ю.Г., Матвєєв С.Р., Мовчан Я.І., Проценко Л.Д. Буковинський екокоридор: обгрунтування варіантів втілення і аргументів для громади в умовах експлуатації. Вісник Національного транспортного університету. 2011. № 22. С. 157–165.
Білоконь М.В., Масікевич Ю.Г. Фітосанітарний стан букових насаджень Чернівецької області на територіях природно-заповідного фонду. Науковий вісник НУБіП України. Сер.: Лісівництво і декоративне садівництво. 2012. Вип. (17).1. С. 34–38.
Вижницька районна державна адміністрація (Районна військова адміністрація). Паспорт Вижницького району Чернівецької області. Чернівці 2023 [Електронний ресурс]. URL: https://rada.info/upload/users_files/04062086/ae0ba1d031540054cc7f05a8381e3419.pdf (дата звернення: 18.04.2023).
Вижницький район (схема планування територій). Київ. 2016 [Електронний ресурс]. URL: http://new.vnrda.gov.ua/images/doc/shema2017/2016.compressed.pdf (дата звернення: 16.05.2023).
Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: Місце і простір. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2005. Том.1. 431 с.
Гродзинський М.Д. Ландшафтна екологія : підручник. Київ : Знання. 2014. 550 с.
Денисик Г. І., Яцентюк Ю.В., Воловик В.М., Барчук Ж.Г. Локальна екомережа міста Вінниця. Український географічний журнал – 2021. https://doi.org/10.15407/ugz2021.02.041.
Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року: Закон України [Електронний ресурс]. URL: http://dei.gov.ua/menyu-4/2012-01-22-11-32-56/528 (дата звернення 19.04.2023).
Про екологічну мережу України: Закон України [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15 (дата звернення 19.04.2023).
Інтеграція екологічної складової в просторові плани громад (методичні настанови). Під ред. акад. Л.Г. Руденка. Київ : Інститут географії НАН України. 2020. 168 с.
Ландшафтне планування в Україні / Л.Г. Руденко та ін.. Київ : Реферат, 2014. 144 с.
Лозо О.В. Екологічна мережа як правовий формат регулювання та охорони ландшафтів. Право: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. 2014. №21. С. 91–95.
Майорова О.Ю., Ковальчук І.І., Прокоп’як М.З., Крижановська М.А. Природно-заповідний фонд Хмельницької області в контексті формування Смарагдової мережі. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. Харків : Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2021. № 35. С. 131–139. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2021-35-12.
Маруняк Є.О., Голубцов О.Г., Лісовський С.А., Чехній В.М., Фаріон Ю.М. Методичні підходи і практика розробки ландшафтних планів територіальних громад (на прикладі Пісочинської та Роганської громад Харківської області). Ландшафтознавство. 2023. №2(2). С. 46–55. https://doi.org/10.31652/2786-5665-2022-2-46-55.
Масікевич А.Ю. Науково-практичні засади підвищення рівня екологічної безпеки Покутсько-Буковинських Карпат: дис. ... д-ра техн. наук : спец. 21.06.01. Харків, 2020. 354 с.
Самойленко В.М., Корогода Н.П. Регіональні та локальні екомережі : підручник. Київ : «ЛОГОС», 2013. 192 с.
Топографічні карти заходу України Власенка. Київ. 2006. [Електронний ресурс]. URL: https://maps.vlasenko.net/map1k-2006.html (дата звернення 16.04.2023).
Природокористування та охорона природи у басейнах малих річок : монографія / Л.П.Царик та ін. 2-ге вид., перероб. і доповн. Тернопіль : СМП «Тайп», 2021. 162 с.
Царик П., Царик Л., Кузик І., Царик В. Перспективні моделі заповідної і екологічної мереж територіальних громад Чортківського району. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Географія. 2023. №1. С. 256–263.
Царик Л., Царик П., Кузик І., Царик В. Перспективний регіональний ландшафтний парк «Баришський» у структурі екомережі Тернопільщини. Scientific Collection «InterConf+», 2022. № 105. С. 248–258. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.04.2022.025.
Яценюк Ю.В. Відновлювальні території парадинамічної антропогенної ландшафтної системи екомережі Мурованокуриловецького району Вінниччини. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2018. № 1-2 (29). С. 29–39 https://doi.org/10.26565/1992-4224-2018-29-03.
Bucek A., Lacina J. Vytvareni uzemnich systemu ekologicke stability jako predpoklad zachovani genofondu. Aktualni problemy ochrany fauny. UVO CSAV a KSPPOP. Brno. 1983. P. 117–123.
Diamond J.M., May R.M. Island biogeography and the design of natural reserves. Theoretical Ecology. 2nd edition. Ox-ford: Blackwell. 1981. P. 228–252.
Forman R.T.T. Land Mosaics: The ecology of landscapes and regions. Cambridge: University Press 1995. 632 p.
Forman R.T.T., Godron М. Landscape Ecology. New York : Wiley & Sons, 1986. 620 p.
Levins R. Extinction. Some mathematical Questions in Biology. Amer. Mathem. Soc. Providence, RI, 1970. Vol. 2. P. 77–107.
Low J. Territorial systems of the landscape ecological stability. VII-th Int. Symp. on the Problems of Landscape Ecological Re-search «The Topical Problems of Landscape Ecological Research and PIanning». Bratislava. 1985. Panel 1, Vol. 2. P. 24-38.
MacArthur R.H., Wilson E.O. The Theory of Island Biogeography. Princeton; N.J.: Princeton University Press, 1967. 203 p.