ВПЛИВ ЙОНІВ СВИНЦЮ (ІІ) НА ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ СОРТУ «ЮВІЛЕЙНА»
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.6.2023.8Ключові слова:
продовольча безпека, мілітарне забруднення ґрунту, тяжкі металиАнотація
Метою дослідження є встановлення впливу забруднення ґрунту йонами Pb2+ на посівні якості насіння озимої пшениці сорту «Ювілейна». Відповідно до мети були вирішені такі завдання: отримано ґрунтові витяжки та розчини відповідно до прогнозованого рівня забруднення та нормативів гранично допустимих концентрацій; у результаті експерименту встановлено вплив різних концентрацій Pb2+ на схожість насіння пшениці; змоделювано вплив міліарного забруднення ґрунту солями свинцю на культивування досліджуваного сорту пшениці. Під час експерименту ми врахували рівень забруднення ґрунту в місцях вибуху боєприпасів (територія міста Малин) та визначені нормативними документами ГДК йонів свинцю. Встановлено, що у досліджуваних концентраціях йонів Pb2+ не спостерігається критичного токсичного впливу на процеси проростання насіння пшениці сорту «Ювілейна». Насіння цього сорту пшениці реагує на збільшення концентрації Pb2+ типовими змінами, що стосуються тільки окремих показників посівної якості насіння. Динаміка зміни довжини первинного кореня описується математичною моделлю, що наближена до кривої Гауса та відповідає закону оптимуму. Екологічний оптимум на стадії початку проростання насіння спостерігається при концентрації йонів Pb2+ 7,2 мг/л. В зоні оптимуму середня довжина первинного кореня досягає 6,1 мм, мінімальна – 3,1 мм, а максимальна – 10 мм. Динаміка довжини первинного паростка не демонструє алогічної залежності. Загальноприйняті ГДК не відповідають правому песимуму для насіння та перших молодих паростків озимої пшениці. Це можна пояснити тим, що визначені законодавством гранично допустимі концентрації були розраховані з точки зору безпеки для здоров’я споживача і не враховують вплив на організми речовин, які містяться в продуктах харчування. Отримані результати є початком широкого спектру подальших досліджень щодо впливу вищих концентрацій йонів Pb2+ на інші фізіологічні процеси рослинних організмів, інтенсивність росту і розвитку різних сільськогосподарських культур на різних етапах їхнього онтогенезу.
Посилання
Бурлака В.А., Хом’як І.В. та ін. Екологія детергентів. Житомир : Рута, 2007. 64 с.
Бурлака В.А., Хом’як І.В., Туманов В.В. Отримання екологічно безпечної індукції з використанням природних детергентів. Біологічні дослідження – 2013 : зб. наук. пр. Житомир, 2013. С. 86–89.
Давидов Е.А., Бурлака В.А., Хом’як І.В. Санітарно-ветеринарні показники свинини при використанні детергентів Молоді вчені у вирішенні проблем виробництва і переробки продукції тваринництва. зб. наук. пр. Вінниця, 2011. С. 117–118.
Набиванець Б.І., Сухан В.В., Калабіна Л.В. Аналітична хімія природного середовища : підручник. Київ : Либідь, 1996. 304 с.
Пшениця Ювілейна 100 від Державна наукова установа Краснодарський науково-дослідний інститут сільського господарства ім. П.П. Лук’яненка. [Електронний ресурс]. URL: https://superagronom.com/nasinnya-pshenicya-ozima/yuvileyna-100-id9783 (дата звернення 28.11.2023).
Хом’як І.В. Історія екології : навчальний посібник. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2023. 310 с.
Хом’як І.В. Втрати екосистемних послуг і встановлення розміру збитків завданих війною. Вплив воєнних дій на довкілля в Україні та його відновлення до природного стану. Матеріали слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики. Київ, 2023. С. 71–75.
Хом’як І.В., Орловська О.А. Вплив алунітів на процеси проростання насіння пшениці Сорту «Поліська 90». Сучасні проблеми екології та геотехнологій. зб. наук. пр. Житомир, 2009. С. 271–272.
Циганенко-Дзюбенко І.Ю., Хом’як І.В., Кірейцева, Г.В. Моделювання динаміки водних і прибережно-водних рослинних угруповань у пост-мілітарних умовах. Проблеми хімії та сталого розвитку. 2023. Вип. 2. С. 47–55.
Alpatova O., Maksymenko I., Patseva I., Khomiak I., Gandziura V. Hydrochemical state of the post-military operations water ecosystems of the Moschun. Kyiv region.16th International Conference Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment Monitoring – 2022. Kyiv, 2022. Р. 188342.
Anatoly V. Skalny, Michael Aschner, Igor P. Bobrovnitsky, Pan Chen, Aristidis Tsatsakis, Monica M.B. Paoliello, Aleksandra Buha Djordevic, Alexey A. Tinkov. Environmental and health hazards of military metal pollution. Environmental Research. 2021, Volume 201, Р. 111568.
Atiyeh B.S., Gunn S.W., Hayek S.N. Military and Civilian Burn Injuries During Armed Conflicts. Annals of Burns and Fire Disasters. Vol. 20. № 4. Р. 203–215.
Fernandez-Lopez C., Posada-Baquero R., & Ortega-Calv, J. J. Nature-based approaches to reducing the environmental risk of organic contaminants resulting from military activities. Science of The Total Environment. 2022. Vol. 843, Р. 157007.
Malacea Ion Arch. Anthropogenic emissions of heavy metals to the hydrosphere. Hydrobiol. 2003 vol. 65. № 1, Р. 79–92.
Putin could face new war crime case as evidence suggests starvation of Ukraine was pre-planned. The Independent. 16 November 2023. [Електронний ресурс]. URL: https://www.independent.co.uk/news/world/europe/putin-grain-theft-ukraine-russia-latest-b2447644.html ( access date 28.11.2023)
Yanovska E.S. TertykhV.A. Kichkiruk O.Yu., Dadashev A.D. Adsorption and Complexing Properties of Silicas with Analytical Reagents Grafted via the Mannich Reaction., Adsorption Science and Technology. 2007. Vol. 25 №1 Р. 81–87.
