ТЕХНОГЕННІ ЛАНДШАФТНІ УТВОРЕННЯ НА ПОРОДНИХ ВІДВАЛАХ ШАХТ ЯК РЕФУГІУМИ ДЛЯ РАРИТЕТНИХ ВИДІВ РОСЛИН І ТВАРИН
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.4.2023.17Ключові слова:
гірничодобувна промисловість, вугільні відвали, техногенні ландшафти, рідкісні види, збереження, екомережа.Анотація
У травні-вересні 2021 р. здійснювали комплексні дослідження породних відвалів шахти ім. М.І. Сташкова ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» (Дніпропетровська область, Україна). Відбір матеріалу проводили за стандартними сучасними методиками досліджень. Загальна площа обстеженої території становила 86,6 га. Метою досліджень є вивчення потенціалу породних відвалів (на прикладі шахти ім. М.І. Сташкова) як місць збереження рідкісних видів рослин та тварин на фітотоксичних шахтних породах. Аналіз флори та фауни породного відвалу шахти показав, що цей азональний техногенний елемент ландшафту став рефугіумом для 49 раритетних видів рослин (22 види), безхребетних (6 видів) та птахів (21 вид). Концентрація такої кількості охоронюваних видів різного статусу пояснюється знаходженням поблизу шахтних відвалів об’єктів ПЗФ (загальною площею близько 7 000 га) та східної частини «Самарського лісу» як об’єкта Смарагдової мережі (Emerald UA0000212). Найбільше фіторізноманіття видів флори спостерігається на плато та терасі першої ділянки вугільного відвалу. Найменше фіторізноманіття характерне для крутих схилів та підошви відвалу. Отримані результати щодо розселення видів свідчать про збільшення діапазону адаптаційних можливостей деяких рослин та тварин. Тенденції формування видового біорізноманіття на промисловому майданчику шахти ім. М.І. Сташкова свідчать про перспективу подальшого збільшення частки видів, що мають раритетний статус. Породні вугільні відвали шахти ім. М.І. Сташкова можуть бути своєрідними рефугіумами для багатьох раритетних видів рослин, безхребетних і хребетних тварин різного охоронного статусу. Екологічну роль породних відвалів необхідно врахувати під час подальшої рекультивації (фітомеліорації) териконів шахт, що закриваються. Розуміючи певну роль териконів (вугільних відвалів) у сезонних міграціях птахів, обґрунтованим рішенням було б включення цих техногенних елементів ландшафту в регіональну екомережу.
Посилання
Амоша О. І., Стариченко Л. Л., Череватський Д. Ю. Стан, основні проблеми і перспективи вугільної промисловості України : наукова доповідь. Донецьк: Ін-т економіки промисловості НАН України, 2013. 44 с.
Батугін А. С., Мусіна В. Р., Пономарьов В. С. Аналіз геодинамічних умов самозаймання вуглепородних відвалів. Праці міжнар. наук. симпозіуму «Тиждень гірника – 2018». 2018. № 1. Спец. випуск. С. 283–293.
Бекаревич Н. Е., Масюк Н. Т., Узбек И. Х. Рекомендации по биологической рекультивации земель. Днепропетровск, 1989. 36 с.
Босак П. В., Попович В. В. Екологічна небезпека підтериконових стічних вод Нововолинського гірничопромислового району EcoLab : монографія. Т. 1. Львів: ЛДУ БЖД, 2022. 166 с.
Бровко Ф. М. Лісова рекультивація відвальних ландшафтів Придніпровської височини України : монографія. Київ : Арістей, 2009. 264 с. Булахов В. Л., Губкин А. А., Мясоедова О. М. Методические указания по количественному учету позвоночных животных на производственной практике. Днепропетровск: ДГУ, 1986. 52 с.
Булахов В. Л., Пахомов О. Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Ссавці (Mammalia). Дніпропетровськ : Дніпропетр. ун-т, 2006. 356 с.
Визначник рослин України. Київ: Урожай, 1965. 876 с.
Висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Ліквідація шахти ім. М. І. Сташкова, розташованої в Петропавлівському і Павлоградському районах Дніпропетровської області. Реконструкція». Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля № 21/1-20208126401/1 від 29.01.2021 р. Міндовкілля, 2021.
Войтович С. П. Геохімія шахтних вод Львівсько-Волинського камяновугільного басейну (на прикладі Червоноградського гірничопромислового району) : дис. … канд. геол. наук : 04.00.02. 2017. 245 с.
Геник Я. В. Ревіталізація антропогенно порушених екосистем: методологічні та технологічні аспекти. Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук.-техн. праць. Львів: НЛТУ України. 2016. № 26.8. С. 180–185.
Голобородько К. К., Пахомов О. Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Булавовусі лускокрилі (Lepidoptera: Hesperioidea, Papilionoidea). Дніпропетровськ: Дніпропетр. нац. ун-т, 2007. 320 с.
Голобородько К.К., Плющ І.Г., Пахомов О.Є. Біорізноманіття України. Дніпропетровська область. Вищі різновусі лускокрилі. Ч. 1 (Lepidoptera: Lasiocampoidea, Bombicoidea, Noctuoidea). Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. 296 с.
Гузий А.И. Методы учета птиц в условиях леса. Матеріали доповідей Міжнар. наук. конф. «Обліки птахів: підходи, методики, результати». Львів – Київ, 1997. С. 18–49.
Драчук Ю.З. Напрямки зменшення негативного впливу на довкілля у вугільному регіоні. Економічний вісник Донбасу. 2007. № 1. С. 33–37.
Загороднюк І., Киселюк О., Поліщук І., Зеніна І. Бальні оцінки чисельності популяцій та мінімальна схема обліку ссавців. Вісник Львівського університету. Серія «Біологічна». 2002. Вип. 30. С. 8–17.
Захаров Є.І., Качурін Н.М., Малахова Д.Д. Механізм процесу самонагрівання вугілля і переходу його в самозаймання. Науки про Землю. 2013. № 2. С. 42–51.
Зверковский В.Н. Биогеоценологическое обоснование лесной рекультивации земель, нарушенных угольной промышленностью в степной зоне Украины : дис. ... докт. біол. Наук : 03.00.16. Днепропетровск, 1999. 566 с.
Зверковський В.М. Фітомеліорація шахтних відвалів у Західному Донбасі. Український ботанічний журнал. 1997. Вип. 54(5). С. 474–481. Звіт Ініціативи прозорості видобувних галузей в України, 2019. Київ : Міжнародний фонд «Відродження», 2019. 90 с.
Іванов Є. Ландшафти гірничопромислових територій : монографія. Львів : ЛНУ імені Івана Франка. 2007. 334 с.
Ключко З.Ф., Голобородько К.К., Пахомов О.Є., Афанасьєва В.О. Біорізноманіття України. Дніпропетровська область. Вищі різновусі лускокрилі. Ч. 2. Совки (Lepidoptera: Noctuidae). Дніпропетровськ : ДНУ, 2011. 508 с.
Коваленко А.А., Павличенко А.В. Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт. Геотехнічна механіка. 2013. Вип. 110. С. 114–120.
Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979). Київ : Мінекобезпеки України, 1998. 76 с.
Красноштан О.В. Еколого-біологічні детермінанти успішності зростання видів роду Pinus L. на залізорудних відвалах Криворіжжя : автореф. дис. … к.б.н. : 03.00.16. Дніпро, 2019. 20 с.
Кузік І.М. Вплив породних відвалів шахт на компоненти довкілля та визначення можливостей щодо його зменшення. Екологія та природокористування. 2012. № 15. С. 31–35.
Мазницька О.В., Крамаренко В.Г., Орел В.І. Чинники фітотоксичного впливу ґрунтів відвалів гірських порід. Нові технології. 2011. Вип. 1. С. 127–130.
Біотехнологія рекультивації залізорудних відвалів шляхом створення стійких трав’янистих рослинних угруповань / А.Ю. Мазур та ін. Наука та інновації. 2015. Т. 11. № 4. С. 41–54.
Макеєва Д.О. Екологічна небезпека породних відвалів та шляхи вирішення проблеми. Проблеми екології. 2013. № 1(31). С. 43–48. Манюк В.В. Мар’їн гай. Енциклопедія сучасної України. [Електронний ресурс]. URL: https:// esu.com.ua/article-65924 (дата звернення: 12.06.2023).
Масюк А.Н. Анализ первичной продуктивности насаждений робинии лжеакации на рекультивированных землях степного Приднепровья. Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. 2006. Вип. 14. Т. 1. С. 118–125.
Масюк Н.Т. Особенности формирования естественных и культурних фитоценозов на вскрышных горных породах в местах производственной добычи полезных ископаемых. Рекультивация земель. Днепропетровск, ДСХИ, 1974. Т. 26. С. 80–86.
Масюк О.М. Особенности формирования корневой системы робинии лжеакации в разных лесорастительных условиях, созданных на рекультивированных землях. Ґрунтознавство. 2009. Т. 10. № 1–2(14). С. 65–70.
Масюк О.М. Реакція обліпихових насаджень на зміну потужності відсипки рекультивованого едафотопу. Науковий вісник Чернівецького університету. Біологія. 2008. Вип. 416. С. 134–138.
Масюк О.М., Ганжа Д.С., Новіцький Р.О. Аспекти ботанічного обстеження вугільного відвалу шахти М. І. Сташкова (Дніпропетровська область). Матеріали IV (XV) Міжнар. конф. молодих учених «Наукові основи збереження біотичної різноманітності». Львів, 2021. С. 87–90.
Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні в 2021 році. Київ : Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, 2022. [Електронний ресурс]. URL: http://www.menr.gov.ua/docs/activity-dopovidi/NacDopovid2021.pdf (дата звернення: 10.02.2023).
Определитель высших растений Украины. Киев : Наук. Думка, 1987. 548 с.
Мінеральні ресурси України / Г.В. Полуніна та ін. Київ : Державний інформаційний геологічний фонд України, 2020. 270 с.
Перспективы применения финских линейных трансектов (ФЛТ) в учетах гнездящихся птиц для мониторинга их численности / Я. Приедниекс и др. Орнитология. 1986. Вып. 21. С. 118–125.
Руководство по изучению земноводных и пресмыкающихся. Киев, 1989. 172 с.
Травлєєв А.П., Бєлова Н.А., Зверковський В.М. Теоретичні основи лісової рекультивації порушених земель у Західному Донбасі на Дніпропетровщині. Ґрунтознавство. 2005. Т. 16. № 1–2. С. 19–29.
Україна. 30 років незалежності. Стислий довідник / за ред. А.М. Киридон. Київ : Енциклопедичне вид-во, 2021. 536 с.
Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни України: польовий визначник. Київ : Новий друк, 2002. 411 с.
Червона книга Дніпропетровської області. Рослинний світ / авт.-уклад. Б.О. Барановський, В.В. Тарасов. Дніпропетровськ : Баланс-Клуб, 2010. 500 с.
Червона книга Дніпропетровської області. Тваринний світ. Дніпропетровськ : Новий друк, 2011. 488 с.
Червона книга України : Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 111 від 15 лютого 2021 р. Червона книга України. Рослинний світ. Київ : Глобалконсалтинг, 2009. 900 с.
Червона книга України. Тваринний світ. Київ : Глобалконсалтінг, 2009. 600 с.
Юрченко А.А., Миронова І.Г. Ґрунтознавство : навчальний посібник. Дніпро : НТУ «ДП», 2022. 225 с.
Claassens S., Riedel K.J., Van Rensburg L., Morgenthal T.L. & Van Rensburg P.J. Soil microbial properties in coal mine tailings under rehabilitation. Applied Ecology and Environmental Research. 2006. V. 4. № 1. P. 75–83.
Frouz J., Franklin J.A. Vegetation and soil development in planted pine and naturally regenerated hardwood stands 48 years after mining. Journal of American Society of Mining and Reclamation. 2014. V. 3. № 2. P. 21–40.
Galvin J.M. Ground engineering-principles and practices for underground coal mining. Springer, 2016. 122 р.
IUCN 2020. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2020-1. [Electronic resource]. URL: https://www.iucnredlist.org. (Access date 26.03. 2023).
Masiuk O.M., Kharytonov M.M., Stankevich S.A. Remote and ground-based observations of land cover restoration after forest reclamation within a brown coal basin. Journal Geology, Geography and Geoecology. 2020. V. 29. № 1. P. 135–145. https//doi: 10.15421/112012
Masyuk O.M. Dynamics of formation of grass in the plantations of Hippophae rhamnoides L. on various types of recultivation of disturbed lands of Western Donbass. Issues of steppe forestry and forest recultivation of lands. 2017. № 46. P. 64–76.
Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kiev, 1999. 346 p.
