РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНИХ ЛАНДШАФТІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ХОЛОДНИЙ ЯР»
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.4.2023.9Ключові слова:
національний природний парк, Холодний Яр, туризм, рекреаційні ресурси, ландшафти.Анотація
Черкащина має значний туристичний потенціал, що дає змогу розвивати майже всі види туризму на території області, а саме: історико-культурний, екологічний, спортивний, пізнавальний тощо. Одним з унікальних осередків туризму в області може стати національний природний парк «Холодний Яр», який був створений Указом Президента України 1 січня 2022 р. Ландшафти парку мають цікаву історію та відіграють важливу роль у культурному та економічному житті регіону. Мета статті – на основі аналізу сучасного стану ландшафтів проаналізувати рекреаційно-туристичний потенціал НПП «Холодний Яр». У статті проаналізовано основні рекреаційні ресурси та особливості розвитку туризму в межах Національного природного парку «Холодний Яр». Туристична галузь на території Холодноярських лісів почала розвиватися ще з минулого століття, проте особливого розвитку досягає лише зараз. Холодний Яр має унікальні лісові ландшафти, які відомі завдяки історичним подіям, що відбувалися тут у період національно-визвольної війни, Коліївщини та Другої світової війни. Серед історико-культурних рекреаційних ресурсів Холодного Яру найбільш відомими є тисячолітній Дуб Максима Залізняка, Мотронинський монастир, Склик, пам’ятник партизанам, залишки валу скіфського городища. Для розширення уявлення населення про природу та історію Холодноярського краю був створений туристично-пізнавальний маршрут «Стежками Максима Залізняка». Його протяжність становить 4 км. Він розрахований на туристів різної вікової категорії та фізичної підготовки. Станції маршруту розташовані на околицях хутору Буда та облаштовані лавочками. Маршрут промаркований спеціальними позначками, вказівниками та облаштований інформаційними щитами й зупинками для відпочинку. Апробація маршруту була здійснена учнями Грушківської гімназії та Головківського ліцею. Національним парком були розроблені екологічні стежки, які в перспективі будуть апробовані серед охочих туристів та інших любителів історії і природи Холодного Яру.
Посилання
Александрович С. Р., Гулик С. В. Антропогенні ландшафти Бережанського району. Географічна наука у вимірах ХХI століття : матеріали третьої звітно-наукової конференції викладачів та студентів, 17 квітня 2019 р. Тернопіль, 2019. C. 55–57.
Андрієнко Т., Артеменко В., Біляк М. Заповідники і національні парки України. Київ : Вища школа, 1999. 294 с.
Білушенко А. А. Фауна рукокрилих дендрологічного парку «Софіївка». Заповідна справа в Україні. 2011. Вип. 17(1–2). С. 41–46. Браславська О. В. Географія Черкаської області : навчальний посібник. Умань : Візаві, 2015. С. 84.
Данилюк А. М., Петрик О. О. Подієвий туризм як фактор формування сприятливого іміджу і бренду дестинації. Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в Україні: проблеми розвитку та регулювання : збірник матеріалів XI Міжнародної науково-практичної конференції, 19–20 березня 2020 р. Черкаси, 2020. Т. 2. С. 386–388.
Денисенко І. Танатотуризм в Україні та світі. Фізичне виховання, спорт і туристсько-краєзнавча робота в закладах освіти : збірник наукових праць. Переяслав-Хмельницький, 2015. С. 245–251.
Денисик Г. І. Антропогенне ландшафтознавство. Частина І. Глобальне антропогенне ландшафтознавство : навчальний посібник. Вінниця : Едельвейс і К, 2012. С. 336.
Денисик Г. І. Лісові антропогенні ландшафти. Середнє Побужжя : монографія. Вінниця : Гіпаніс, 2002. С. 171−175.
Канський В. С. Сучасна структура лісових антропогенних ландшафтів Поділля. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Географія». 2010. Вип. 21. С. 303–310.
Клименко Ю. В. Нові дані до палеонтологічної характеристики Сеноманських відкладів Канівських дислокацій. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України. 2011. Вип. 4(1). С. 67–70.
Коллегаєв М. Ю. Сучасний стан розвитку екологічного туризму в Національних парках України. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2018. Вип. 58–59. № 111–112. С. 102–107.
Коніщева Н. Й., Ткачова С. С. Шляхи сталого розвитку туризму на територіях національних природних парків. Інновації та технології у сфері послуг. 2020. Вип. 1–2. № 3–4. С. 23–33.
Коноваленко О., Карастан І. Природно-заповідний фонд Черкаської області. Черкаси : Вертикаль. 2006. С. 196.
Кононенко С. І. Засади районування природних ландшафтів Черкащини. Актуальні проблеми управління територіальним розвитком : збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції, 13–14 квітня 2017 р. Умань, 2017. С. 62–71.
Конякін С. М. Сучасний стан і перспективи збереження ландшафтів у Черкаській області. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2012. Вип. 3–4(1). С. 86–95.
Корнілова Н. В., Ляшко В. М. Організація анімаційних заходів для туристів, відпочиваючих в Україні у «зелених садибах». Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в Україні: проблеми розвитку та регулювання : збірник матеріалів VII Міжнародної науково-практичної конференції, 24–25 березня 2016 р. Черкаси, 2016. Т. 2. С. 493–497.
Крочак М., Огієнко О., Тимченко Ю. Склад, будова та генезис бурімської світи (верхній альб-нижній сеноман) району Канівських дислокацій. Вісник Київського національного університету. Геологія. 2016. Вип. 4(75). С. 6–11.
Манько А. М., Жук Ю. І. Перспективи розвиту екологічного туризму в НПП «Подільські Товтри». Modern science: innovations and prospects: матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції, 29–31 травня 2022 р. Стокгольм, 2022. С. 328.
Мельник А. В., Чир Н. В. Сучасні аспекти дослідження природно-заповідного фонду Закарпатської області як ядра для розвитку екологічного туризму. Український географічний журнал. 2019. Вип. 3. № 107. С. 43–52.
Мельник В. І., Діденко С. Я., Спрягайло О. В. Рівнинна популяція Galanthus plicatus Bieb. (Amaryllidaceae L.) в Україні. Інтродукція рослин. 2006. Вип. 3(1). С. 7–12.
Мудрак Г. Лісові ландшафти середнього Придністер’я, їх унікальність та раціональне використання. Наукові записки ТНПУ. Серія «Географія». 2010. № 1. Вип. 27. С. 80–85.
Новикова В. І. Географія Черкаської області : підручник для загальноосвітніх шкіл. Київ : Мапа, 2004. С. 128.
Новикова В. І. Сільський (зелений) туризм: можливості розвитку в Україні, поширення на Черкащині. Рекреаційні ресурси та послуги гостинності в регіонах України : збірник матеріалів І Всеукраїнської Інтернет-конференції, 17 травня 2016 р. Черкаси, 2016. С. 89–92. Пащенко В. М. Ландшафтна різноманітність та її історичні трансформації. Проблеми ландшафтного різноманіття України : збірник наукових праць. Київ, 2000. С. 28–33.
Придеткевич С. С. Фонові антропогенні ландшафти Хмельницького Придністер’я. Розвиток антропогенного ландшафтознавства у ХХІ сторіччі: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції (з міжнародною участю), 26–27 травня 2021 р. Вінниця, 2020. С. 49–52.
Старинець О. А., Іванченкова А. І. Перспективи розвитку релігійного туризму на Черкащині. Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в Україні: проблеми розвитку та регулювання: збірник матеріалів XI Міжнародної науково-практичної конференції, 19–20 березня 2020 р. Черкаси, 2020. Т. 2. С. 402–405.
Сушко Н. В. Історія розвитку туризму на Черкащині. Український селянин. Етнокультурне буття, духовність і світогляд українського селянства. 2006. Вип. 10. С. 187–189.
Теодорович Л. Екологічний туризм у НПП України: теоретичні та практичні аспекти. Вісник Львівського університету. Серія: Географічна. 2013. Вип. 41. С. 318–330.
Чабан А. Ю. Середнє Подніпров’я : у 2-х т. Т. 1. Черкаси: РВВ ЧДУ. 1999. С. 188. Чебанова Ю. В. Загальна характеристика селітебних, дорожніх та лісових ландшафтів Запорізької області. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2017. Вип. 2(61). Т. 1. С. 211–216.
Чепурда Г. М., Старинець О.А., Шестель О. Г., Данилюк А. М. Перспективи розвитку патріотичного та екскурсійного туризму на Черкащині в умовах кризи. Затверджено вченою радою Черкаського державного технологічного університету, протокол № 12 від 11 травня 2023 р. С. 149–173.
Чиж О. П. Антропогенні ландшафти Поділля та їх класифікація. Сучасні проблеми розвитку природничої географії України: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції (з міжнародною участю), 27–28 травня 2020 р. Вінниця, 2020. С. 33–37.
Чиж О. П., Денисик Г. І. Яри в антропогенних лісових ландшафтах. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2019. Вип. 3. С. 217–218.
Чорна Л. О. Історичні аспекти комплексної охорони пам’яток культури та природи Холодного Яру. Гуржіївські історичні читання. 2012. Вип. 5(1). С. 194–196.
Шовкун Т. М., Зінченко В. М., Мирон І. В. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Національних природних парках Східного Полісся. Український журнал природничих наук. 2022. Вип. 2. С. 118–125.
Яцентюк Ю. В., Медина С. Ю. Антропогенні ландшафти Коростенського району Житомирської області. Сучасні проблеми розвитку природничої географії України: матеріали Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції (з міжнародною участю), 27–28 травня 2020 р. Вінниця, 2020. С. 45–49.
Emerald–standard data form for proposed Emerald sites areas of special conservation interest, ASCI), candidate Emerald sites and for areas of special conservation interest. [Електронний ресурс]. URL: http://natura2000.eea.europa.eu/Emerald/SDF.aspx?site=UA0000261&release=2 (access date 04.04.2023).
