МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ МАЛИХ РІЧОК ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ
DOI:
https://doi.org/10.35433/naturaljournal.2.2023.69-84Ключові слова:
природні джерела, річки, гідрологічні заказники, оселища.Анотація
Стаття присвячена дослідженню комплексу проблем збереження малих річок. Розглядаються три основні аспекти впливу на довкілля пов’язаних із ними: порушення водного балансу, зниження якості води та зменшення біотичного і ландшафтного різноманіття в долині річки. Метою дослідження є характеристика основних типів впливу людини на малі річки Житомирського Полісся. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: визначити основні типи антропогенного впливу на малі річки Житомирського Полісся, встановити прямі та опосередковані наслідки визначених типів антропогенного впливу на малі річки Житомирського Полісся, розробити пропозиції щодо алгоритмів вирішення проблем малих річок Житомирського Полісся. Стаття побудована на матеріалах обстеження екосистемної структури малих річок Житомирського Полісся та його південних околиць. Наведено приклади щодо плану збереження території водозбору природного джерела «Гудюча криниця» та ділянки річки Уж в середмісті міста Коростень. За результатами обстеження стану малих річок їхні основні проблеми було зведено в чотири групи: низький та нестійкий дебіт води, евтрофікація та замулення, зарегулювання течії, деградація ландшафтів річкових долин. Низьке наповнення річок водою та її несталий рівень, обумовлені специфікою змін клімату, природними механізмами акумуляції, розподілу та стоку води, активністю природних джерел. Проблеми малих річок могли б послабити природні запобіжники: болотно-лісові комплекси та природні джерела біля витоків річок, висока частка лісових екосистем верхньої частини річкового басейну, збереження заплавних лісів першої заплавної тераси верхньої течії і природних прируслових лісів й заплавних лук нижньої течії, а також цілісність природного рослинного покриву більшої частини річкової долини. Для стабілізації подачі води від природних джерел до річки території їхнього водозбору мають бути перетворені на об’єкти природно-заповідного фонду. Коли джерело знаходиться в межах населеного пункту, то доцільно надавати йому статус пам’ятки природи місцевого значення, а коли за його межами – гідрологічного заказника.
Посилання
Білявська В. Б., Хом’як І. В. Динаміка рослинності долини річки Гуйва. Зб. наук. праць Біологічні дослідження – 2020. Житомир, 2020. С. 382.
Божинська А. Б., Хом’як І. В. Відновлювана рослинність річки Тетерів в районі міста Радомишль. Тези Всеукр. наук.-практ. конф. здобувачів вищої освіти і молодих учених Сталий розвиток країни в рамках Європейської інтеграції. Житомир: ЖДТУ, 2021. С. 88. Гринковська А. В., Хом’як І. В. Динаміка екосистем прибережних лісів долини річки Кам’янка в межах міста Житомира. Зб. наук. праць Біологічні дослідження – 2021. Житомир, 2021. С. 195–196.
Дідух Я. П. Плюта П. Г. Фітоіндикація екологічних факторів. Київ, 1994. 280 с.
Дідух Я. П. Основи біоіндикації. Київ: Наукова думка, 2012. 342 с.
Дідух Я. П. Оцінка стійкості та ризиків втрати екосистем. Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія. 2014. Т. 158. С. 54–60.
Дубина Д. В., Устименко П. М. Антропогенна трансформація та оцінка збалансованості площ рослинності верхнього басейну р. Тиси. Чорноморський ботанічний журнал. 2008. Т. 4, № 1. С. 14–25.
Дубина Д. В., Дзюба Т. П., Ємельянова С. М., Багрікова Н.О. Продромус рослинності України. Київ: Наукова думка, 2019. 784 с.
Зарічна М. С., Хом’як І. В. Вплив зарегулювання течії на екосистеми долини річки Лісна в Романівському районі. Зб. наук. праць Біологічні дослідження – 2021. Житомир, 2021. С. 206–208.
Категорії та критерії червоного списку МСОП: Версія 3.1. 2-ге вид. Пер. з англ. Київ, 2017. 36 с.
Козин М. С., Хом’як І. В. Синтаксономічна та екосозологічна характеристика природного джерела «Кам’яний брід». Тези Всеукр. наук.-практ. конф. здобувачів вищої освіти і молодих учених Сталий розвиток країни в рамках Європейської інтеграції. Житомир: ЖДТУ, 2021. С. 104.
Макарчук Н., Хом’як І. В. Відновлювана рослинність долини річки Жерев в районі села Білокоровичі. Тези Всеукр. наук.-практ. конф. здобувачів вищої освіти і молодих учених Сталий розвиток країни в рамках Європейської інтеграції. Житомир: ЖДТУ, 2021. С. 74. Макарчук Н. О., Хом’як І.В. Відновлювана природна рослинність долини річки Жерев. Матер. ІІ всеукр. наук.-практ. конф. Українське Полісся: проблеми та тренди сучасного розвитку. Ніжин: НДУ ім. Гоголя, 2022. C. 28–30.
Микуліна І. М., Хом’як І. В. Динаміка болотної рослинності в межах села Тайки Ємільчинського району. Зб. наук. праць Біологічні дослідження – 2021. Житомир, 2021. С. 204–205.
Патрон М. А., Хом’як І. В. Перспективи розширення поліського природного заповідника на території Словечансько-Овруцького кряжу. Зб. наук. праць Біологічні дослідження – 2021. Житомир, 2021. С. 338–339.
Підкаура Е., Хом’як І. В. Еколого-ценотичний профіль середньої течії річки Тетерів. Тези Всеукр. наук.-практ. конф. здобувачів вищої освіти і молодих учених Сталий розвиток країни в рамках Європейської інтеграції. Житомир: ЖДТУ, 2021. С. 35.
Саргеліс А. В., Хом’як І. В., Демчук Н. С. Еколого-ценотичний профіль долини річки Гуйва в Андрушівському районі. Зб. наук. праць Біологічні дослідження – 2019. Житомир: «Полісся», 2019. С 341–342.
Тимченко А. Ю., Хом’як І. В. Автогенні сукцесії в екосистемах гірничих виробок в долині річки Гуйва. Зб. наук. праць Біологічні дослідження – 2019. Житомир: «Полісся», 2019. С 353–354.
Хом’як І. В., Колесник В. М. Динаміка надземної фітомаси рослинних угроповань прирічкових чагарників Центрального Полісся. Тези Всеукр. наук.-практ. конф. Сталий розвиток країни в рамках Європейської інтеграції. Житомир: ЖДТУ, 2016. С. 66.
Хом’як І. В. Шевчик О. О. Оцінка флористичних ресурсів природних екосистем долини річки Случ. Тези Всеукр. наук.-практ. конф. Сталий розвиток країни в рамках Європейської інтеграції. Житомир: ЖДТУ, 2016. С. 69.
Хом’як І.В., Зарічна М.С., Демчук Н.С., Костюк В.С. Вплив зарегулювання течії на динаміку екосистем річки Лісна (Житомирська область). Екологічні науки. 2021. № 2 (35). С 45–48.
Хом’як І. В. Екосозологічна характеристика проектованого гідрологічного заказника «Малиновий мох». Матер. І Всеукр. наук.-практ. конф. Лісові екосистеми: сучасні проблеми і перспективи досліджень – 2022. Житомир: Поліський національний університет, 2022. С. 41–42.
Хом’як І. В., Козин М. С., Коцюба І. Ю., Василенко О. М. Обґрунтування необхідності охорони витоків малих річок на прикладі Словечансько-Овруцького кряжу. Екологічні науки. 2022. № 1 (40). С. 28–32.
Червона книга України. Рослинний світ / М-во охорони навколишнього природного середовища України. Нац. Акад. наук України; за ред. Я. П. Дідуха. Київ: Глобалконсалтинг, 2009. 900 с.
Шапран Т. М., Хом’як І. В. Еколого-ценотичний профіль долини річки Тетерів в районі Шодуарівського парку. Зб. наук. праць Біологічні дослідження – 2021. Житомир: 2021. С. 349–351.
Шевчик О. О., Хом’як І. В. Еколого-ценотична характеристика рослинності долини річки Случ в районі м. Новоград-Волинського. Зб. наук. праць Біологічні дослідження – 2017. Житомир: ПП «Рута», 2017. С. 212–213.
Шкилюк Ю., Хом’як І.В. Еколого-ценотичний профіль долини річки Тетерів на межі Полісся і Лісостепу. Тези Всеукр. наук.-практ. конф. Сталий розвиток країни в рамках Європейської інтеграції. Житомир, Вид-во ЖДТУ, 2017. С. 35.
Davies C. E., Moss D., Hill M. O. EUNIS Habitat Classification Revised. Report to the European Environment Agency, European Topic Centre on Nature Protection and Biodiversity. Paris, 2004. 310 p.
Hennekens S. Turboveg for Windows. 1998–2007. Version 2. Wageningen: Inst. voor Bos en Natuur, 2009. 84 p.
Westhoff V, Maarel E. van der. The Braun-Blanquet approach. Handbook of Vegetation Science. Part V: Ordination and Classification of Vegetation / Ed. By R. H. Whittaker. The Hague, 1973. P. 619–726.
