ДОВГОСТРОКОВИЙ ПРОГНОЗ БІОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ФІТОФАГІВ НА СМОРОДИНІ ЧОРНІЙ
DOI:
https://doi.org/10.35433/naturaljournal.1.2023.167-173Ключові слова:
фенологія, урожайність, сумарний коефіцієнт заселеності, попелиці, шкідливість.Анотація
У статті наведено результати наукових досліджень біологічного розвитку великої смородинової попелиці, червоносмородинової галової попелиці та агрусової пагонової попелиці у смородиновому агроценозі. За проведеним аналізом багаторічної динаміки розвитку фітофагів було побудовано фенологічний календар, який чітко показує період прояву найбільшої шкодочинності цих комах. Він припадає на третю декаду квітня, тоді коли за фенологічною фазою розвитку це є VI етап біологічного розвитку смородини. Попелиці зимують у стадії яйця біля основи бруньки смородини. Ембріональний розвиток яйця завершується на початку сокоруху самої рослини. Розвиток цих комах відбувається з неповним перетворенням, а тому в ході експерименту спостерігали за партеногенезом. На VI етапі органогенезу спостерігали за виходом личинок засновниць, світло зеленого забарвлення та колючесисним ротовим апаратом, які через 2 - 3 дні починають активне живлення, про що свідчили пошкоджені листки, які з часом змінювали своє забарвлення. Пошкоджені листки червоносмородиновою попелицею за забарвленням мають чіткий перехід від світло-жовтого до червоного кольору з галоутвореним здуттям. У даного виду слинний фермент підсилює ріст і розвиток клітин, тоді коли у агрусової пагонової попелиці навпаки, клітини гинуть. Доведено, що розвиток цих фітофагів припадає на етап органогенезу цвітіння смородини і в даний період категорично заборонено проводити будь-які заходи захисту рослин. Саме тому нами було проведено довгострокове дослідження як смородини чорної, так і сисних фітофагів, що дозволило у ранньовесняний період провести профілактичні дії на біологічний розвиток сисних фітофагів, де за останні роки їх шкідливість посідає одне із головних місць. При цьому значну шкоду завдають партеногенетичні самки, знижуючи урожайність та якість ягід від порушення нормального протікання фізіологічних процесів фотосинтезу. В результаті живлення партеногенетичної особини пагони відстають у рості, мають чітко виражені викривлення різної форми. Заселеність сисними фітофагами смородини чорної можливо зменшити за впровадження фенологічного прогнозу.
Посилання
Карпенко В.П., Полторецький С.П., Любич В.В., Адаменко Д.М., Краверс І.С., Притуляк Р.М., Кравченко В.С., Патика Н.І., Патика В.П. Мікробіота в ризосфері зернових культур. Мікробіологія. 2021. 83(1):21-31. doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj83.01.021
Леманова Н., Магер М. Біологічний метод профілактики вирощування галли в садівництві. Мікробіологія. 2019. 81(2):36-40. doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj81.02.036
Лобода М.І., Войчук С.І., Білявська Л.А. Кореляційна залежність біосинтезу антибіотиків та інших біологічно активних речовин у ґрунтових стрептоміцетах. Мікробіологія. 2019. 81(5):36-47. doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj81.05.036
Дереча О. А., Бакалова А. В. Ефективність сумісного застосування мікроелементів і фунгіцидів на смородині чорній проти антракнозу. Вісник ЖНАЕУ. 2016. № 1 (53). С. 59 – 65.
Бакалова А. В., Дереча О. А. Біологічна стійкість різних сортів смородини чорної проти звичайного павутинного кліща. Вісник ЖНАЕУ. 2016. №2 (56). Т.1. С. 87 – 94.
Бакалова А. В., Титаренко В. Є., Радько В. Г. Удосконалення елементів конструкцій оприскувачів для покращення технології захисту смородини чорної від шкідників. Східно-Європейський журнал передових технологій. Харків, 2017. №3/1 (87). С. 3 – 10.
Трибель С. О., Сігарьова Д. Д., Секун М. П. Методики випробування і застосування пестицидів. К.: Світ, 2001. 448 с.
Ali Okul, O Soylu Zeki, Bulut Huseyin, Cevik Junger. Chemical experiment against the San jose Scale (Quadraspidiotus perniciosus Comst.) on apples in winter in central Anatolia. Zirai mucadele arastigma gilligi. 1992. № 20-21. р. 63 – 64.
