ТОКСИЧНИЙ ВПЛИВ ХЛОРПІРОФОСУ НА ЛИЧИНОК КОРОПА ЗА УМОВ МОДЕЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ ТА В РАЗІ БІОТЕСТУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.4.2023.7

Ключові слова:

забруднення води, токсикофармакологічний ефект, летальні концентрації, пробіт-аналіз, смертність риб, хімічний склад води.

Анотація

Наведені дані щодо негативної дії хлорпірофосу на личинок коропа за допомогою хіміко-токсикологічного аналізу. Визначення токсичності сполуки проводили методом біотестування і у модельних експериментах, метою яких було проведення порівняльного аналізу фармотоксикологічного ефекту токсиканту за різних умов. У результаті аналізу було встановлено, що для личинок коропа у модельних експериментах LC50 хлорпірофоса становила 0,009 мг/дм3 при експозиції у розчинах 96 год. При біотестуванні у воді з різним ступенем забрудненості природних водойм LC50 за дії хлорпірофосу становило 0,255 мг/дм3, що в майже у 30 разів більше, ніж за хімічним методом. Низький фарамакологічний ефект хлорпірофоса на личинок коропа за результатами біотестування якості води пов’язаний з наявністю у водоймі біоти, яка може впливати на прояви токсичності цієї сполуки. Очевидно, в результаті своєї життєдіяльності вони можуть деактивувати цей пестицид. За результатами наших досліджень було встановлено, що у всіх досліджених водоймах продукційні процеси значно переважали над деструкційними і коефіцієнт A/R досягав 95,5. Істотне підвищення біопродукції пов’язане зі значним вмістом біогенів у воді дослідних водойм. Концентрація амонію у воді дослідних ділянок в середньому у 2,0 разів, а нітратів і нітритів у 2,5 і 4,5 рази вище, ніж у контрольній водоймі. Це вочевидь вказує на постійне потрапляння господарсько-побутових вод та змивів з сільгоспугідь, які багаті на сполуки азоту. Таким чином, результати досліджень засвідчують, що біотестування є більш досконалим способом встановлення токсичності речовини, оскільки дія токсиканту залежить від багатьох екологічних факторів середовища, а саме особливостей хімічного складу води та наявної в водоймі біоти. При цьому слід відмітити, що одночасно з біотестуванням середовища можна проводити також фіксацію відхилення тест-об’єкту від норми за морфологічними, фізіологічними, біохімічними, генетичними та імунними показниками. Отримані результати надають більш повну характеристику екологічного стану водойми та можливість прогнозування подальшого розвитку екологічної ситуації на досліджуваних водоймах.

Посилання

Афанасьєв С. О., Васенко О. Г., Поддашкін О. В. Ієрархічний підхід до оцінювання екологічного ризику погіршення стану екосистем поверхневих вод України. Зб. наук. пр. УкрНДІЕП. 2010. 32. С. 75–90.

Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / за ред. В. Д. Романенко; НАН України, Інститут гідробіології. Київ: Лотос, 2006. 408 с.

Токсикологічна хімія: навч.-метод. посіб. для студентів фармац. ф-ту заочної форми навчання / уклад. О. І. Панасенко [та ін.]. Запоріжжя: ЗДМУ, 2015. 235 с.

Хижняк М. І., Євтушенко М. Ю. Методологія вивчення угруповань водних організмів. Київ, 2014. 270 с.

Gupta P. R. Fundamentals of Toxicology. Essential Concepts and Applications. Academic Press. 2016. 398 p. https://doi.org/10.1016/C2015-0-01775-0.

Lessenger J. E., Resse B. E. The patophysiology of acetylcholinesterase inhibiting pesticides. Agromed. 2000. Vol. 2. Р. 5–19.

Liu B., McConnell L. L., Torrents A. Hydrolysis of chlorpyrifos in natural waters of the Chesapeake Bay. Chemosphere. 2001. Vol. 44(6). P. 1315–1323. https://doi.org/10.1016/ S0045-6535(00)00506-3.

Ma J., Liu Y., Niu D., Li X. Effects of chlorpyrifos on the transcription of CYP3A cDNA, activity of acetylcholinesterase, and oxidative stress response of goldfish (Carassius auratus). Environ Toxicol. 2014. Vol. 30(4). Р. 422–429.

Richendrfer H., Pelkowski S. D., Colwill R. M., Créton R. Developmental sub-chronic exposure to chlorpyrifos reduces anxiety-related behavior in zebrafish larvae. Neurotoxicol Teratol. 2012. 4(34). Р. 458–465.

Schwantes D., Gonçalves A. C., Conradi Junior É. Determination of chlorpyrifos by GC/ECD in water and its sorption mechanism study in a rhodic ferralsol. J. Environ Health Sci Eng. 2020. 18(1). Р. 149–162. https://doi.org/10.1007/s40201-020-00448-1.

Singh B. K., Walker A., Morgan J. A. W., Wright D. J. Effects of Soil pH on the Biodegradation of Chlorpyrifos and Isolation of a Chlorpyrifos-Degrading Bacterium. Appl Environ Microbiol. 2003 69(9). Р. 5198–5206. https://doi.org/10.1128/AEM.69.9.5198-5206.2003.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-15