ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ РІЧКИ СТУБЕЛКА ЗА ПОКАЗНИКАМИ ФІТОПЛАНКТОНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.6.2023.13Ключові слова:
види-індикатори, видове багатство, сапробність, біомаса, чисельність, річкаАнотація
Фітопланктон, як первинна ланка трофічного ланцюга, швидко реагує на кліматичні, гідрологічні, гідрохімічні та інші зміни, що відбуваються у водній екосистемі. Миттєва реакція фітопланктону, що відображається у перебудові структурно-функціональних параметрів (видового багатства, співвідношення відділів, кількості видів, індексу Шеннона, середньої маси клітин, домінантів та субдомінантів), дозволяє об’єктивно оцінити якість води та стан водної екосистеми. Метою роботи було оцінити якість води р. Стубелка за видами-індикаторами фітопланктону. У статті проаналізовано сезонні зміни фітопланктону р. Стубелка та виявлено 109 видів водоростей, представлених 111 внутрішньовидовими таксонами із 8 відділів, 14 класів, 32 порядків, 43 родин та 75 родів. Показано, що фітопланктон р. Стубелка формують відділи Bacillariophyta (46,8% загальної кількості видів), Chlorophyta (27,9%), Cyanobacteria (8,1%) та Euglenozoa (8,1%). Встановлено, що біомаса фітопланктону варіює від 0,21 мг/дм3 (жовтень) до 1,04 мг/дм3 (червень), а чисельність – від 714 тис. кл/дм3 (жовтень) до 3424 тис. кл/дм3 (серпень). Індекс Шеннона змінюється за біомасою від 3,97 біт/мг до 4,80 біт/мг, а за чисельністю – від 3,15 біт/екз до 4,74 біт/екз. У річці переважає полідомінантна структура фітопланктону. За індексом сапробності (1,55–2,04) вода р. Стубелка змінюється від α-олігосапробної до β-мезосапробної зони та відповідає ІІ–ІІІ класам якості (чиста, помірно забруднена). Ядро фітопланктону р. Стубелка формують бентосні та планктонно-бентосні види, повільнотекучі за насиченням води киснем і реофільністю, індиференти за відношенням до галобності та температури води. Переважають індиференти та алкаліфіли за відношенням до рН. Виявлено найбільшу кількість видів-автотрофів, що витримують підвищені концентрації нітрогенвмісних органічних сполук. За рівнем трофності мезоевтрофні види становлять 41%. Види-індикатори органічного забруднення води (за системою Ватанабе) переважно представлені еврисапробами (помірно забруднені води), а за системою Пантле-Бук (в модифікації Сладечека) найбільша кількість бета-мезосапробіонтів. Встановлено, що вода р. Стубелка за рівнем органічного забруднення згідно системи Пантле-Бук (в модифікації Сладечека) належить до ІІІ класу якості (помірно забруднена).
Посилання
Коротун І.М., Коротун Л.К. Географія Рівненської області: природа, населення, господарство, екологія: навчальний підручник. Рівне, 1996. 380 с.
Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / за ред. В. Д. Романенка. Київ : ЛОГОС, 2006. 408 с.
Щербак В.І. Методи досліджень фітопланктону. Методичні основи гідробіологічних досліджень водних екосистем. Київ, 2002. С. 41–48.
Щербак В.І., Семенюк Н.Є., Давидов О.А., Ларіонова Д.П. Сучасна характеристика фітопланктону, мікрофітобентосу та фітоепіфітону Канівського водосховища. Повідомлення 1: Таксономічне, екологічне різноманіття та просторовий розподіл. Альгологія. 2023. 33(3). 147–184. https://doi.org/10.15407/alg33.03.147.
Barinova S.S., Klochenko P.D., Belous Y.P. Algae as indicators of the ecological state of water bodies: Methods and prospects. Hydrobiol. Jornal. 2015. 51(6). 3–21. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v51.i6.10.
Barinova S., Romanov R. Charophytes Locality in the Ga’aton River, Lower Galilee, Israel. Journal of Biology and Life Science. 2016. Vol.7. №1. 94–109. https://doi.org/10.5296/jbls.v7i1.7815.
Barinova S.S., Bilous O.P., Tsarenko P.M. Algal indication of water bodies in Ukraine: methods and perspectives. Haifa, Kiev: University of Haifa Publisher, 2019. 367 p.
Bilous O.P., Wojtal A.Z., Ivanova N.O., Burova O.V., Barinova S., Maystrova N.V., Polishchuk O., Curtean-Bănăduc A., Tsarenko P.M. Indication of Long-Term Changes of Algae Communities in a Hydrologically Transformed Estuary Sasyk, Black Sea, Ukraine. Water. 2023. 15. 2078. https://doi.org/10.3390/w15112078.
Eliasz-Kowalska M., Wojtal A.Z., Barinova S. Influence of Selected Environmental Factors on Diatom β Diversity (Bacillariophyta) and the Value of Diatom Indices and Sampling Issues. Water. 2022. 14. 2315. https://doi.org/10.3390/w14152315.
Guiry M.D., Guiry G.M. AlgaeBase. World-wide electron. publ. Nat. Univ. Ireland, Galway. 2023. [Електронний ресурс]. URL: https://www.algaebase.org (дата звернення: 15.01.2023).
Oksiyuk O.P., Davydov O.A., Karpezo Yu.I. Microphytobenthos as bioindicator of state of aquatic ecosystems. Hydrobiol. Jornal. 2011. Vol. 47(1). 72–85. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v47.i1.70.
Pugnetti A., Acri F., Alberighi L., Barletta D., Bastianini M., Bernardi-Aubry F., Berton A., Bianchi F., Socal G., Totti C. Phytoplankton photosynthetic activity and growth rates in the NW Adriatic Sea. Chemistry and Ecology. 2004. Vol. 20. №6. P. 399–409. https://doi.org/10.1080/02757540412331294902.
Shelyuk Yu.S. Phytoplankton of the Ukrainian Polissia River Ecosystems. International Journal on Algae. 2023. 25 (2). P. 139–156. https://doi.org/10.1615/InterJAlgae.v25.i2.30.
Sereda T.N. Phytopotamoplankton of River Systems: Retrospective Review of Investigations, Search for Methodic Approaches. Hydrobiol. Jornal. 2016. Vol. 52(6). 33–42. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v52.i6.40.
Sladeček V. System of water quality from the biological point of view. Ergebnisse der Limnol. 1973. V. 7. №1/4. P. 1–218.
Van Dam H., Mertens A., Sinkeldam J. A coded checklist and ecological indicator values of freshwater diatoms from the Netherlands. Netherlands Journal Aquatic Ecology, 1994. 28. P. 117–133.
