ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ 7–9 РОКІВ ПІСЛЯ ЗАХВОРЮВАННЯ НА СOVID-19 (НА ПРИКЛАДІ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.5.2023.3Ключові слова:
серцево-судинна система, дитяче населення, гострі респіраторні вірусні інфекції, пульс, артеріальний тиск, систолічний об’єм крові, хвилинний об’єм крові, COVID-19Анотація
Нещодавнє поширення коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19), спричиненої вірусом тяжкого гострого респіраторного синдрому 2 (SARS-CoV-2) у Китаї, стало глобальною проблемою громадського здоров’я. У людей з наявними серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) є вищий ризик інфікування COVID-19, що пов’язано з різноманітними прямими та непрямими ускладненнями, як-от міокардит, гостре ушкодження міокарда, венозна тромбоемболія й аритмія. Середня тривалість інкубаційного періоду становить 6,4 днів, а типові симптоми включають лихоманку, кашель, одиночну дихальну недостатність, м’язовий біль або втому. Хоча більшість пацієнтів мають легку форму захворювання, у деяких хворих може розвиватись важка гіпоксія, що потребує госпіталізації та механічної вентиляції легень. Мета дослідження було дослідити особливості функціонування серцево-судинної системи дітей 7–9 років, які перехворіли на COVID-19. Стан серцево-судинної системи визначали за такими показниками: за частотою серцевих скорочень, артеріальним тиском (систолічний і діастолічний), пульсовим тиском, систолічним об’ємом крові, хвилинним об’ємом крові. Отримані дані пройшли статистичну обробку. У результаті проведеного аналізу показників стану серцево-судинної системи у хлопчиків 7–9 років, які перехворіли на COVID-19, було зазначено тенденцію до збільшення майже всіх показників. Тільки у групі хлопчиків 7 років спостерігалось зменшення показників частоти серцевих скорочень, систолічного об’єму крові та ХОК, які становили 2,4, 1,8, 3,7% відповідно. У дівчаток 7–9 років, які перехворіли на COVID-19, показники стану серцево-судинної системи характеризувались різноспрямованими змінами, у бік як збільшення (частота серцевих скорочень, артеріальний систолічний і діастолічний тиск), так і зменшення (пульсовий тиск, систолічний об’єм крові, хвилинний об’єм крові). Більш виражені зміни в показниках стану серцево-судинної системи характерні для хлопчиків 8 років, які перехворіли на COVID-19. Подібна закономірність спостерігалась і в дівчаток, але мала менш виражений характер і лише для параметрів, які характеризували діяльність серця. Дане дослідження є частиною науково-дослідної роботи «Стан функціональних систем в умовах формування адаптаційних реакцій та ефектів біологічно активних сполук за цих умов», державна реєстрація № 0123U100614.
Посилання
Василега П.А. Аналіз впливу COVID-19 на стан здоров’я та діяльність серцево-судинної системи дітей 7-9 років. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2023. Том 23, № 2(82), С. 117–123. https://doi.org/10.31718/2077–1096.23.2.2.117.
Гельсінська декларація Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об’єкта дослідження». Документ 990_005, редакція від 01.10.2008 [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005. (дата звернення: 18.06.2023).
Ждан В.М., Бабаніна М.Ю., Боряк Х.Р., Кир’ян О.А., Ткаченко М.В. Особливості патогенезу, перебігу і терапії пневмонії при COVID-19. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2022. № 3-4 (79-80). Т.22. С. 220–225. https://doi.org/10.31718/2077–1096.22.3.4.220
Загальна декларація про біоетику та права людини. Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури: відділ етики науки і технології: сектор соціальних і гуманітарних наук [Електронний ресурс]. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0014/001461/146180r.pdf. (дата звернення: 18.06.2023).
Комісова Т.Є., Мамотенко А.В., Коваленко Л.П. та ін.. Вікова анатомія та фізіологія людини. Харків : ФОП Петров В.В., 2021. 112 с.
Кумар В., Аббас А.К., Астер Д.К. та ін. Основи патології за Роббінсоном і Кумаром: пер. 11-го англ.. вид. / пер. з англ. І. Сорокіна, С. Гичка, І. Давиденко. Київ : ВСВ «Медицина», 2023. 856 с.
Маслюк В.Д., Раднюк Ю.О., Сирота Б.В., Баланюк І.В. Ураження серцево-судинної системи у хворих на COVID-19. Медична наука України. 2022. Том 18. №2. С. 45–54. https://doi.org/10.32345/2664-4738.2.2022.07.
Функціональні проби серцево-судинної системи в дитячій кардіології метод. Вказ. для студентів та лікарів-інтернів / упор. Г.С. Сенаторова, М.О. Гончарь, І.О. Саніна, О.Л. Онікієнко, О.І. Страшок. Харків : ХНМУ, 2014. 32 с.
Bansal M. Cardiovascular disease and COVID-19. Diabetes Metab Syndr. 2020. Vol. 14, № 3. P. 247-250. https://doi.org/10.1016/j.dsx.2020.03.013.
Duan J., Wu Y., Liu C., Yang C., Yang L. Deleterious effects of viral pneumonia on cardiovascular system. Eur Heart J. 2020. Vol. 41, №19. P. 1833–1838. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa325.
Khan M.S., Shahid I., Anker S.D., Solomon S.D., Vardeny O. et al. Cardiovascular implications of COVID-19 versus influenza infection: a review. BMC Med. 2020. Vol. 18, № 1. P. 403. https://doi.org/10.1186/s12916-020-01816-2.
Li W., Moore M.J., Vasilieva N., Sui J., Wong S.K. at al. Angiotensin-converting enzyme 2 is a functional receptor for the SARS coronavirus. Nature. 2003. Vol. 426, № 6965. P. 450–454. https://doi.org/10.1038/nature02145.
Lu R., Zhao X., Li J., et al. Genomic characterization and epidemiology of 2019 novel coronavirus: implications for virus origins and receptor binding. Lancet. 2020. №22. 565–574. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30251-8
NICE: COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of COVID-19. NICE guideline [Електронний ресурс] URL: http://surl.li/mluwa (дата звернення 05.03.2023)
Ogimi C., Englund J.A., Bradford M.C. et al. Characteristics and outcomes of coronavirus infection in children: the role of viral factors and an immunocompro-mised state. Journal of the Pediatri Infectious Diseases Society. 2019. Vol. 8, № 1. P. 21–28. https://doi.org/10.1093/jpids/pix093.
