ДИНАМІКА ХМАРНОСТІ В МЕЖАХ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ПЕРІОД 2010–2021 РР.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.4.2023.10

Ключові слова:

хмарність неба, хмара, висота нижньої основи хмари, температура нижньої основи хмари, Волинська область.

Анотація

Під впливом процесів кліматичних змін змінюється динаміка окремих метеорологічних явищ у межах України та Волинської області зокрема. Хмарність неба – одне з таких явищ, проте зміни в динаміці хмарності протягом останніх десятиліть в Україні вивчені поки що недостатньо на відміну від змін режиму температури чи опадів. Це визначає актуальність даного дослідження, присвяченого аналізу показників хмарності неба у Волинської області протягом 2010–2021 рр. за даними шести метеорологічних станцій. Мета роботи – дослідження змін у динаміці показників хмарності в межах Волинської області. Завдання роботи: 1) проаналізувати сучасні погляди на утворення та динаміку хмар; 2) дослідити зміни в динаміці хмарності в межах Волинської області на основі аналізу архівних матеріалів шести метеорологічних станцій: Луцьк, Ковель, Володимир, Світязь, Маневичі, Любешів за період 2010–2021 рр.; 3) провести власні спостереження за хмарністю, продовжити складання Атласу хмар; 4) провести порівняння динаміки температури нижньої основи хмар різних родів у місті Луцьку та на прилеглій приміській території протягом року. У процесі підготовки роботи використовувалися аналітичний, порівняльно-оціночний, математично-статистичний (під час обробки архівів погоди та одержаних результатів спостереження), графічний методи. Застосовано типові методики та алгоритми статистичного та графічного аналізу у програмі Excel. Спеціальні методи дослідження: метод спостереження та збору даних, інструментальний (визначення температури нижньої основи хмар) та картографічний метод. Вихідними даними для дослідження були архівні дані метеостанцій Луцьк, Маневичі, Ковель, Володимир, Світязь та Любешів, розміщених у межах Волинської області, а також результати власних спостережень за хмарністю та інструментальних вимірювань фізичних показників хмар у місті Луцьку. Дослідження основних показників хмарності неба за період 2010–2021 рр. показали, що середня річна загальна хмарність у межах Волинської області зменшилася на 0,3–1,1 бали. Найбільшим це зменшення є для Луцька, найменшим – для Ковеля. Висота нижньої основи хмар, навпаки, зростає. Найбільшим це зростання є в Луцьку (майже до 1 300 м). Середні місячні значення хмарності були нижчими від норми з березня по жовтень (теплий період року). У листопаді – лютому показник хмарності був дещо вищим від норми. Відхилення середньої місячної хмарності від показника кліматичної норми змінювалися в окремі місяці року в межах від + 10% до –35%. Найменшою середня річна хмарність протягом періоду 2010–2021 рр. була в Луцьку (5,9 бали), найвищою – у Ковелі (7,1 бали). За місяцями року на шести станціях і в межах області у цілому спостерігається зниження хмарності в теплий період. Узимку хмарність близька до кліматичної норми або вища. Найяснішим небо було над Луцьком. Найбільш «хмарні» станції Волині – це Ковель та Світязь. Виявлено відмінності в температурі нижньої основи хмар над Луцьком та на приміській території (с. Полонка). Температура нижньої основи була вищою над містом у 85% випадків, перевищення становило 0,1–70С°. Величина цієї різниці температур залежить від роду хмар, пори року, напрямку і сили вітру. Найбільшою вона є для періодів зі штильовою погодою, влітку і взимку, для купчастих, купчасто-дощових, перистих, висококупчастих хмар (Cumulus, Cumulonimbus, Cirrus, Altocumulus).

Посилання

Гусар О. Н., Федонюк В. В. Динаміка хмарності в Луцьку у ХХІ ст. та її вплив на геліоенергетичний потенціал. Відновлювальна енергетика та енергоефективність у ХХІ ст.: матеріали ХХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 19–20 травня 2022 р. Київ: КПІ імені Ігоря Сікорського; Інтерсервіс, 2022. С. 305–307.

Заболоцька Т. М., Підгурська В. М., Шпиталь Т. М. Вертикальний і горизонтальний розподіл фазового стану в хмарах різних форм. Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту. 2011. Вип. 260. С. 80–94.

Затула В. І. Урахування режиму хмарності при оцінці природної освітленості земної поверхні. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2013. Т. 30. Вип. 3. С. 105–111.

Затула В., Кихтенко Я., Олійник Р., Сніжко С. Статистичний аналіз параметрів прозорості та хмарності атмосфери на півдні України. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія». 2021. № 55. С. 159–173. https://doi. org/10.26565/2410-7360-2021-55-12.

Клімат України: монографія / за ред. В. М. Ліпінського, В. А. Дячука, В. М. Бабіченко. Київ: Вид-во Раєвського, 2003. 343 с.

Корінна О. В., Борис В. Є. Аналіз повторюваності складних метеорологічних умов у межах Львівської області за 2014–2018 роки (Doctoral dissertation, Кропивницький: ЛА НАУ). 2019. 232 с.

Міщенко Н. М., Ламанова А. Є. Режим низької хмарності над ст. Івано-Франківськ за останні п’ять років. In The 1 st International scientific and practical conference «Science and technology: problems, prospects and innovations» (October 19–21, 2022). CPN Publishing Group, Osaka, Japan. 2022. 550 p. (p. 126).

Нетробчук І. М., Горбач В. В. Атлас хмар: наочний посібник. Луцьк: Вежа-Друк, 2019. 70 с.

Офіційний сайт Держгідрометслужби України [Електронний ресурс]. UPL: www.meteo.gov.ua (дата звернення: 04.12.2021).

Решетченко С., Чернова К. Сучасні метеорологічні спостереження для потреб авіації. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 2018. № 27. С. 55–63. https://doi. org/10.26565/2075-1893-2018-27-08.

Рибченко Л. С., Савчук С. В. Моніторинг геліоенергетичних ресурсів України. Український гідрометеорологічний журнал. 2017. № 19. С. 65–71.

Савельєв О. Г. Атлас хмар : навчальний посібник. Запоріжжя, 2015. 20 с.

Стихійні метеорологічні явища на території України за останнє двадцятиріччя (1986–2005 рр.) / за ред. В. М. Ліпінського, В. І. Осадчого, В. М. Бабіченко. Київ: Ніка-Центр, 2006. 311 с.

Сучасний екологічний стан та перспективи екологічно безпечного стійкого розвитку Волинської області : колективна монографія / В. О. Фесюк та ін. ; за ред. В. О. Фесюка. Київ: Ві Ен Ей, 2016. 316 с.

Тарасюк Ф. П., Тарасюк Н. А. Режим зволоження і хмарності північного сходу Волинського Полісся. Природа Західного Полісся та прилеглих територій. 2010. № 5. С. 39–46.

Федонюк В. В., Федонюк М. А., Павлусь А. М. Дослідження грозової діяльності на Волині та в Україні за даними онлайн-ресурсу Blitzortung. Український гідрометеорологічний журнал. 2021. № 28. С. 16–28. https://doi.org/10.31481/uhmj.28.2021.02.

Чернова К. В. Характеристика основних форм хмарності та їх повторюваності на досліджуваній території. Інноваційний розвиток науки нового тисячоліття: зб. матеріалів міжнарод. наук.-практ. конференції. Ужгород, 2017. Ч. 1. С. 165–179.

Fedoniuk V. V., Husar O. N., Fedoniuk M. A. Study of the cloudiness dynamics in Lutsk in the context of climate change. Publisher: European Association of Geoscientists & Engineers. Source: Conference Proceedings, International Scientific Conference «Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment», 15–18 Nov 2022, Volume 2022. Р. 1–5. [Електронний ресурс]. URL: https://eage.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/Mon-22-125.pdf (дата звернення: 05.02.2023).

Matuszko D., Bartoszek K., Soroka J. Long-term variability of cloud cover in Poland (1971–2020). Atmospheric Research, 2022. 268, 106028. Szyga-Pluta K. Cloudiness and cloud genera variability at the turn of the 21st century in Poznań (Poland). IDŐJÁRÁS / QUARTERLY JOURNAL OF THE HUNGARIAN METEOROLOGICAL SERVICE. 2022. 126 (1). Р. 109–125.

Teuling A .J., Taylor C. M., Meirink J. F., Melsen L. A., Miralles D. G., Van Heerwaarden C. C. & de Arellano J. V. G. Observational evidence for cloud cover enhancement over western European forests. Nature communications. 2017. № 8(1). Р. 14065.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-15