ЕКОЛОГІЧНА ЯКІСТЬ ВОДИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/naturaljournal.2.2023.45-56Ключові слова:
вода, екологічна якість, властивості.Анотація
Якість води – опис хімічного та біологічного складу та фізичних властивостей води, які характеризують її як абіотичний компонент водної екосистеми та визначають її придатність для конкретних цілей споживання. Екологічна якість води (екологічна якість води) – відноситься до екологічного благополуччя водної екосистеми з головною увагою до захисту водного середовища та життя та здоров’я людини. Вона включає комплекс фізичних, хімічних, біологічних та інших параметрів, що відображають особливості абіотичних і біотичних компонентів водних екосистем. Вимоги до фізичних, хімічних і біологічних властивостей води викладені в стандартах якості води. Такі стандарти можуть розроблятись у різних країнах чи запроваджуватись міжнародними організаціями. Екологічна якість води залежить від природних і антропогенних чинників. Природні чинники в свою чергу діляться на абіотичні (наприклад, геологічні, метеорологічні, гідрологічні) і біотичні (наприклад, співвідношення продукційно-деструкційних процесів). Основні антропогенні чинники, які впливають на якість води, включають штучну зміну гідрологічного режиму водних екосистем та їх забруднення різними хімічними речовинами. Існує багато підходів до оцінки екологічної якості води як за абіотичними (фізичними і хімічними), так і за біотичними показниками. Фізичні і хімічні методи враховують такі показники як прозорість води, вміст завислих часток (каламутність), іонний склад, жорсткість води, мінералізація води, вміст біогенних елементів і органічних речовин, концентрація розчинних газів, рН. Біологічні методи базуються на оцінці відгуку живих організмів (біологічних індикаторів) на мінеральні й органічні речовини, присутні у воді. Як біологічні індикатори можуть бути використані різноманітні живі організми: водорості, зокрема, діатомові вищі водяні рослини, різні види водних безхребетних і риб. У той час як фізичні і хімічні методи характеризують якість води в момент відбору проб, біологічні методи дозволяють побачити інтегральну картину якості води за певний період часу. Окрім того, біологічні методи є більш інформативними, оскільки вони відображають реакцію водної екосистеми на забруднення. У цілому, найдостовірніші дані щодо екологічної якості води можна отримати шляхом поєднання фізичних, хімічних і біологічних методів.
Посилання
Bartram J., Ballance R. (eds) World Health Organization and United Nations Environment Programme. Water quality monitoring: a practical guide to the design and implementation of freshwater quality studies and monitoring programs. E & FN Spon, London. 1996. 383 p.
EFI+ Manual. Manual for the application of the New European Fish Index. 2009. Available from: http://efi-plus.boku.ac.at/software/ doc/EFI+Manual.pdf
Eloranta P., Soininen J. Ecological status of some Finnish rivers evaluated using benthic diatoms communities. J Appl Phycol. 2002. 14:1–7. https://doi.org/10.1023/A:1015275723489
Gomez N., Licursi M. The Pampean Diatom Index (IDP) for assessment of rivers and stream in Argentina. Aquat Ecol. 2001. 35:173–181 Guidelines for drinking-water quality, fourth edition. World Health Organization. Available from: http://www.who.int/water_sanitation_health/publications/2011/dwq_guidelines/en/
Hill B.H., Stevenson R.J., Pan Y., Herlihy A.T., Kaufmann Ph.R., Johnson C.B. Comparison of correlations between environmental characteristics and stream diatom assemblages characterized at genus and species levels. J N Am Benthol Soc. 2001. 20 (2): 299–310. https://doi.org/10.2307/1468324
Hill B., Herlihy A., Kaufmann R. et al. Assessment of streams of the eastern United States using a periphyton index of biotic integrity. Ecological Indicators. 2003. 2:325– 338. https://doi.org/10.1016/S1470-160X(02)00062-6
Kelly M.G., Whitton B.A. The trophic Diatom Index: a new index for monitoring eutrophication in rivers. J Appl Phycol. 1995. 7:433–444. https://doi.org/10.1007/BF00003802
Klimaszyk P., Trawiñski A. Assessment of rivers based on benthic macroinvertebrates – Indeks BMWP-PL –Poznañ, 2007, 2-6 (in Polish)
Lange-Bertalot H. Pollution tolerance of diatoms as a criterion for water quality estimation. Nowa Hedwigia. 1979. 64:285–304
Martin G., Fernandez M.R. Diatoms as Indicators of Water Quality and Ecological Status: Sampling, Analysis and Some Ecological Remarks, Ecological Water Quality – Water Treatment and Reuse. 2012. Available from: https://www.researchgate.net/publication/300804909_Diatoms_as_Indicators_of_Water _Quality_and_Ecological_Status_Sampling_Analysis_and_Some_Ecological_Remarks
Melzer A. Aquatic macrophytes as tools for lake management. Hydrobiologia. 1999. 395:181–190. https://doi.org/10.1007/978-94-017-3282-6_17
Nurlimann J., Niederhauser P. Methoden zur Untersuchung und Beurteilung der Fliessgewasser: Kieselalgen Stufe F (flachendeckend) Bundesamt fur Umwelt. BAFU, Bern. 2006. 130 p. (in German)
Pantle R., Buck H. Die biologische Überwachung der Gewässer und die Darstellung der Ergebnisse. Gas Wasserfach Wasser Abwasser. 1955. 96:609–620
Parameters of water quality: interpretation and standards. Environmental Protection Agency, 2001 Available from: https://www.epa.ie/pubs/advice/water/quality/Water_Quality.pdf
Плигин Ю.В., Щербак В.И., Арсан О.М., Михайленко Л.Е., Матчинская С.Ф., Майстрова Н.В. Влияние поверхностного стока на биоту Каневского водохранилища в черте г. Киева и рекомендации по его очистке. Материалы международной научно- практической конференции «Экология городов и рекреационных территорий», Издательство «Астрология», Одесса. 1998. 272-277
Prygiel J., Coste M. Guide méthodologique pour la mise en oeuvre de l’Indice Biologique Diatomées. NF T. 2000. 90-354. Étude Agences de l’Eau – Cemagref Bordeaux
Романенко В.Д. Основи гідроекології. Київ: Обереги. 2001. 728 с.
Shcherbak V.I., Maistrova N.V., Semenuyk N.Ye. Structural and Functional Organization of Phytoplankton and Phytomicroepiphyton of the Rivers of the "Pripyat − Stokhod" National Natural Park. Hydrobiological Journal. 2012. 48(6):3–27
Shcherbak V.I., Semenuyk N.Ye. Use of Phytoperiphyton for the Assessment of the Ecological State of Anthropically Changed Aquatic Ecosystems. Hydrobiological Journal. 2011. 47(4):24–40. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v47.i4.20
Sládeček V. The future of the saprobity system. Hydrobiologia. 1965. 25:518–537. https://doi.org/10.1007/BF00838511
Sládeček V. System of water quality from the biological point of view. Archiv für Hydrobiologie Ergebnisse Limnol. 1973. 7:1–218
Szczepocka E., Szulc B., Szulc K. et al. Diatom indices in the biological assessment of the water quality based on the example of a small lowland river. Oceanological and Hydrobiological Studies. 2014. 43(3): 265–273. https://doi.org/0.2478/s13545-014- 0141-z
Szczerbiñska N., Gałczyñska M. Biological methods used to assess surface water quality. Arch Pol Fish 24:185–196. https://doi.org/10.1515/aopf-2015-0021
Van Dam H., Mertens A., Sinkeldam J. A coded checklist and ecological indicator values of freshwater diatoms from the Nertherlands. Nether Jour of Aquatic Ecol. 1994. 28(1):117–133
Wu J.T. A generic index of diatom assemblages as bioindicator of pollution in the Keelung River of Taiwan. Hydrobiologia. 1999. 397:79–87. https://doi.org/10.1023/A:1003694414751
Yakushin V.M., Shcherbak V.I., Semenyuk N.Ye., Linchuk M.I. Hydrochemical characteristics of the Kiev Reservoir at the present time. Hydrobiological Journal. 2017. 53 (6): 96–109. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v53.i6.100
Zelinka M., Marvan P. Zur Präzisierung der biologischen Klassifi kation der Reinheit fl iessender Gewässer. Arch Hydrobiol. 1961. 57:389–407
